Чому не варто вчити маленьких дітей ділитися?
“Ділитися — це піклуватися” – так вчили нас, тож ми хочемо, щоб і наші діти це зрозуміли. Та іноді так важко змусити їх поділитися чимось з іншими дітьми. А насправді варто врахувати вік дитини і до певного віку не вчити їх ділитися.
Ніколи не думали, що “навчити ділитися” вік має основне значення. Коли ж варто починати це робити!
Діти молодшого віку не розуміють, що означає — ділитися
Малюки ще замалі, щоб зрозуміти суть моменту “поділитися”. Тож не варто пояснювати, що їм варто ділитися з іншими дітьми, бо вони цього не зроблять, а слова полетять на вітер.
Тож необхідно дочекатися, поки дитина підросте, скажемо так — доросте до свого емоційного та психологічного сприйняття і сама зрозуміє, що ділитися і турбуватися — дуже потрібна річ.
Розуміння, що речі належать їм, дасть малюкам можливість розвинути індивідуальність та самоусвідомлення
Найперша причина, чому менші діти не розуміють, що треба ділитися, — вони ще не мають усвідомлення власного “я”, своєї індивідуальності. Тож якщо дитина хапає щось і каже: “Це моє”, — вона не жаднюга. Вона так просто тестує свою індивідуальність.
Діти думають, що поділитися — це віддати свою іграшку назавжди
Ще один фактор, який ускладнює справи — це фактор часу. Менші дітки ще його не сприймають. Тож коли батьки думають, що дати погратися іграшкою іншій дитині — це нічого страшного, то малюк сприймає цей жест як дарування речі назавжди. Не може мале усвідомити того, що забавкою пограються, а потім їй її віддадуть. Те ж саме відбувається тоді, коли ми кажемо: “Тепер черга іншої дитини погратися”.
Дитина не контролює своїх поривів
Нічого дивного в цьому немає, бо дитина ще не навчилася керувати своїми бажаннями. Вона не хоче ділитися — і все, крапка.
Як можна підказати дитині, що ділитися — це добре
Бувають випадки, коли малюк справді може поділитися чимось з вами. Зробить він це радше випадково чи несвідомо, з метою вивчити вашу реакцію. Якщо це сталося — похваліть дитину, скажіть, що вона — чемна і мила, і дружньо поділіться у відповідь. Якщо такі випадки стаються з волі дитини, використайте їх як виховний момент.
Якщо хтось забирає у вашої дитини іграшку — треба все їй пояснити. Дайте дитині проявити емоції, поплакати, що забавку забрали. Розкажіть, що свої речі треба тримати міцно, бо вони належать їм. А діткам, що відбирають іграшки, треба порадити спитати спершу дозволу, а не виривати з рук.
Все ж, тиснути на дитину і змушувати ділитися не варто. А з віком дитина навчиться адекватно сприймати це слово і навіть сама захоче чимось поділитися.
А коли ви вчите діток ділитися? І як це робите ви?
