Збиралося Щастя у гості до Жінки…

Збиралося Щастя у гості до Жінки, спитало у Долі:
–Що вкласти в рюкзак?..
–В рюкзак?…Та тих подарунків й бажань в неї стільки,
Що що не візьмеш– то усе буде так!Візьми трохи вільного часу для неї,
Мандрівки цікаві в кишеньку вклади,
Добав моря синього, свіжі ідеї…
І викинь надумані вічні страхи…Закохані погляди, щирі обличчя,
Книжки, мелодрами про все і про всіх,
Мрії, як зорі, яскраві і чисті,
Літом –щоб райдуга,
взимку- щоб сніг…

І платтячко чорне…
Ох, платтячко чорне!..
Коротке, вечірнє, будь ласка, вклади!
Кохання взаємне, і слово не горде,
Й весільну каблучку– не забудь, загорни…

Ще добру роботу,
Колег нефальшивих,
І подруг, з якими, щоб горе- як сміх!..
Здоров’я вклади :
Для всієї родини…
Ще дітям – удачу..І миру — для всіх!

Ой, була б забула, — цукерок!
Хоч трішки!..
А з ліків — коньяк й шоколадний велюр…)
І, як ото в казці–
Три чудо-горішки!..
Та, певно, вже принц на коні — черезчур…)

Збиралося Щастя…
Рюкзак за плечима,
А в тім рюкзакові —
Дарунків без мір!..
Та раптом… Нещастя його перестріло,
Рюкзак відібрало, дарунки– в смітник…

Ну що ж тут поробиш… Порожні кишені…
Та Щастя до Жінки все ж в гості прийшло!..
…Вона його стріла, усміхнена, мила,
У ситцевій сукні:
–…Заходь! Ти чого?..

…Так довго те Щастя своє виглядала!
З далеких доріг, з невідомих тривог…
Без всяких дарунків
Любила, приймала
І чаєм з любистку вгощала його…