Повчальна історія для тих, хто вічно скаржиться на своє життя. Прочитайте і задумайтесь!

У житті так виходить: ось один чоловік все скаржився на відсутність паркувальних місць. Злився, писав гнівні слова, кидався на сусідів з кулаками і тільки і говорив про паркувальні місця. Ніде машину паркувати! Постійно проблеми з паркуванням! Він дуже гнівався і злився. А тепер у нього немає машини. Він її розбив вщент, відновленню не підлягає. І зовсім не треба хвилюватися через паркування.

Або одна жінка все скаржилася, що треба платити за велику квартиру великі гроші. Прямо величезні. Гнівалася і злилася. Зараз у неї кімнатка в комуналці, платежі скромні дуже. Квартиру довелося продати, щоб покрити борги чоловіка. На якого теж жінка скаржилася. Він не хотів ризикувати і активно заробляти. Чоловік ризикнув в азарті, ось і розорився. А потім пішов до молодої дівчини, – теж ризикований крок.

Ні, поскаржитися можна, звичайно. І щось зробити можна, щоб поліпшити ситуацію. Але люто і сумно скаржитися на те, що маєш, досить небезпечно. Раз це такий тягар і такі тяготи, нагорі приймуть рішення вас від цього звільнити. Кардинально звільнити. Щоб ні на що було скаржитися. Прийде офіціант і забере страву. А чи принесе іншу – це питання. Хіба щось таке, що вам по кишені тепер. Що-небудь бюджетне, на зразок вівсянки.

Коли чимось володієш, володієш цим цілком. Повністю. І приймаєш умови – треба нести певні тяготи і платити податок на те, що у тебе є. Навіть життя не безкоштовне: треба себе живити, зігрівати і лікувати. Але на життя теж люто скаржаться; яка погана штука – це життя! Скільки проблем! А головне, все так дорого!

Життя любить повчити тих, хто скаржиться занадто гнівно і занадто багато на те, чим володіє. Тобі не подобається лялька або машинка? Давай сюди. Я їх віддам бідним дітям, у яких немає іграшок. Що ще не подобається, що ще викликає скарги і стогони? Давай, це теж заберу і віддам тим, хто може за це платити. Ось так приблизно розмовляє життя з тими, хто вічно незадоволений і вічно скаржиться.

Так що краще поменше нити. Особливо на близьких, на коханих. Тому що настане день, і скаржитися буде ні на кого. А пояснювати; мовляв, я не на машину скаржився, а на брак паркувальних місць! – просто нікому. Бажання виконано, виконавці слухають наступну скаргу і приймають по ній рішення. Кардинальне рішення. Не нарікай на те, що маєш.

                                                                                                                                                                                                                                          ^{Ганна Кір’янова}