Життя мінливе… Сьогодні ти багатій і правиш світом, а завтра нічого не маєш…

Життя мінливе… Сьогодні ти багатій і правиш світом. А завтра ти вже не багатій. І нічим не правиш, навіть власним розумом чи життям. Сьогодні ти бідний і в розпачі, а завтра щастя постукало у двері – і ти став багатієм. Ну, щодо завтра – це метафора. Іноді роки минають. Але доля мінлива. І немає сенсу порівнювати себе з тими, хто потопає у розкоші в чудовому готелі. Ніхто не знає, що станеться згодом. І бідні можуть сподіватись. А багаті теж можуть сподіватися. Ми всі сподіваємося, тільки це залишається людині.

У 1923 році в готелі в Чикаго зустрілися 9 найбагатших і найвпливовіших людей у ​​світі.

Чарльз Шваб, голова найбільшої сталеливарної компанії.

Семуель Інсел, президент найбільшої у світі компанії комунальних послуг.

Айвер Крюгер, «сірниковий король».

Річард Вітні, президент Нью-Йоркської біржі.

Леон Фрейзер, президент міжнародного банку.

Артур Котн і Джесс Лівермор, два біржові королі.

Альберт Фолл, представник адміністрації президента.

Говард Хопсон, король бензину.

Через 25 років вони закінчили свої дні так:

Чарльз Шваб помер жебракам, жив останні роки на те, що позичали.

Альберт Фолл – відсидів у в’язниці і був відпущений вмирати вдома.

Семуель Інсел помер розореним далеко від батьківщини.

Джесс Лівермор наклав на себе руки.

Річард Вітні помер після звільнення із в’язниці «Сінг-Сінг».

Айвер Крюгер наклав на себе руки.

Артур Котн помер розореним.

Леон Фрейзер наклав на себе руки.

Говард Хопсон збожеволів.

От і все. Доля мінлива. Часи приходять та йдуть. Тож немає сенсу порівнювати себе з іншими; треба радіти кожному дню і дбати про власну долю. Бути надто багатим небезпечно. А бути надто бідним – важко. А ще важче – втратити неймовірне багатство. Потрібно жити посередині. І відпочивати у тих готелях, які нам по кишені. Цього достатньо.