Чим більше ми даємо дітям, тим менше вони вміють і хочуть

Наше завдання як батьків і вихователів (як би банально це не звучало) – навчити дітей вчитися. Навчити шукати потрібну інформацію і відокремлювати правду від брехні. Навчити уникати перешкод з найменшими втратами – як фізичними, так і моральними.

Як допомогти дітям стати дорослими і самостійними

Зрозумійте – навчити, а не зробити все за них: не подавати рішення в уже готовому вигляді; не робити можливе і не можливе; не жертвуватися заради них; не догоджати, а любити.  Але… Чим більше ми дітям даємо, тим менше вони вміють і хочуть.

Діти – це насамперед люди, а у всіх людей від переїдання починається гикавка. Не треба наповнювати їх тим, що заважає їм рости і розвиватися.

Необхідно дати лише те, що дійсно допоможе їм стати дорослими і самостійними. Адже вони (всі до одного) рано чи пізно виростуть і будуть хотіти чогось більшого.

Вони хотітимуть мати свої сім’ї, свої гроші. Хотітимуть відстоювати свою думку і робити свої вчинки. Чи зможуть вони це зробити і чим все це закінчиться, залежить багато в чому від вас!

На мій погляд, первинними речами в становленні дитячої особистості стануть:

1. Початкова фізична самостійність

Нехай це будуть перші кроки, їжа, туалет, вибір іграшок в магазині, лазіння по гімнастичній драбинці, стрибки в басейн… як тільки ви бачите в дитині готовність до дій, відпускайте. Не тисніть, дозволяйте йти своїм шляхом. Захищайте від “падінь” і попередьте про наслідки, але не робіть все це замість неї.

2. Достатня рухливість

Пам’ятайте, що лише енергія народжує енергію. Бездіяльність її вбиває. Не дозволяйте дітям лінуватися. Не дозволяйте лінуватися і собі. Будьте позитивним прикладом. Прогулянки, походи, спортивні гуртки – все це потрібно дітям, як повітря. Без цього вони перестають бути дітьми.

3. Спокійна і довірлива домашня атмосфера

Це дуже важливий пункт. Якщо ситуація вдома є нервовою, то ні про яку впевненість та самостійність не може бути й мови. Для будь-якої дитини дім – це місце, де її завжди люблять і чекають.
Просто пам’ятайте це. Намагайтеся не приносити додому вуличну злобу, не кричіть і не обговорюйте вголос свої образи і невдачі.

4. Сімейні обіди та розмови

У моєму дитинстві ніколи цього не було. Але завжди дуже хотілося. Це так класно, коли збирається вся родина, коли відбувається живе спілкування. Коли молодші слухають спогади старших, навчаються їхньому досвіду, а старші, в свою чергу, не заважають молодшим висловити їх власну точку зору. Це і є обмін, саме це дає сили і допомагає прийняти правильні рішення.

5. Чіткі рамки дозволеного і однозначність ваших дій

Навіть дорослій людині це дуже сильно полегшує життя. Що вже казати про дітей. Не змінюйте своїх рішень, як рукавички: не допускайте двозначності фраз і роздвоєності рішень всередині сім’ї. Домовтеся заздалегідь і попросіть всіх членів сім’ї дотримуватися обраної тактики.

Ніколи не сваріться і не сперечайтесь при дітях. Це дуже сильний удар для дитячої психіки.

Що ще ви можете зробити для дитини як батьки:

• • Будьте завжди на боці дітей.
  • Слухайте і не перебивайте.
  • Мінімізуйте стресові ситуації.
  • Бережіть дитинство.
  • Багато подорожуйте.
  • Вивчайте іноземні мови.
  • Ведіть здоровий спосіб життя.
  • Відвідуйте музеї, спеціалізовані гуртки і клуби.
  • Заучуйте напам’ять вірші і тексти.
  • Не перевіряйте виконання домашніх завдань.
  • Не приділяйте надмірної уваги шкільним оцінкам.
  • Виробіть свою, найбільш оптимальну систему бонусів.
  • Не бійтеся заслужених покарань (але, звичайно ж, не фізичних).
  • Хваліть дітей за успіхи.
  • Не сваріть за невдачі.
  • Пояснюйте причини і наслідки.
  • Не робіть завчасних висновків.
  • Не принижуйте і не засоромлюйте дітей.
  • Говоріть правду.
  • Обговорюйте з дітьми будь-які теми.
  • Ніколи не порівнюйте їх з собою або з іншими дітьми.
  • Беріть участь у всіх дитячих заходах.
  • Пишайтеся і завжди поважайте дітей.