Обійми, єдина річ, яка може за секунду втамувати і вгамувати все, що є в наших серцях.

От тільки вони бувають різні. Є сотні, навіть тисячі обіймів, але всі вони діляться лише на два види. Все дуже просто: бувають обійми щирі і не щирі.

Дуже тепло перебувати в обіймах м’яких дружніх рук, які закутують тебе, немов пухнасту хмару, в якій ти відчуваєш себе як вдома, захищеним та потрібним. Такі обійми немов і призначені для того, щоб відчувати підтримку, заховану в руках справжнього друга, який тримає тебе сильніше, міцніше, і найважливіше — надійніше інших.

Такі обійми значно відрізняються від тих, коли тебе обіймає кохана людина. Руки коханої – це зовсім інше. У миті, коли тебе вкладають в обійми руки коханої людини, приходить розуміння того, що ти віддав би все, щоб перебувати в них завжди. Ці руки наче стискують тебе сильніше за всіх разом взятих рук світу. Ці обійми повні турботи і ніжності, щирості і трепету. З кожними таким обіймами людина передає частину своєї душі і цілого світу, пов’язаного з тобою.

Сумні обійми-прощання. Коли хтось важливий, кого ти зовсім не хочеш відпускати і з ким не хочеш надовго розлучатися, легенько і навіть чомусь винувато притискає тебе до своїх грудей і каже «до побачення». В такі хвилини серце починає битися трохи швидше, або воно і зовсім ніби вискакує з грудей слідом за тією людиною, з якою тільки що попрощався, і розбивається прямо в тебе на очах. Після цього залишається тільки світла надія і очікування наступної приємної зустрічі.

Обійми схожі на зарядку, яка необхідна кожному для поповнення найбільш потрібних відчуттів. Вони як ліки під час застуди, полегшують дихання. Людині просто необхідні обійми.