Формула спокою: як розпізнати стрес і зняти напругу у дитини

Дорослим дитячі проблеми нерідко здаються незначними, але вони можуть викликати у дитини справжній стрес. Розповідаємо, як допомогти дітям впоратися з переживаннями і заспокоїтися.

Коли дитині потрібна допомога

Нехай вас не обманює вміння дітей швидко відволікатися. Невирішені проблеми, образи, втома накопичуються і можуть стати причиною стану напруженості і нервозності.

У дітей різного віку воно проявляється по-різному:

• Малюки стають примхливими, змінюється рівень активності – від млявості до гіперактивності, може з’явитися агресія і метушливість. Нерідко дитина починає відмовлятися від їжі, плаче з будь-якого приводу, його міміка стає більш активною.
• У дітей молодшого шкільного віку в стані напруженості знижується концентрація, погіршується пам’ять. Може з’явитися замкнутість, аж до повної самоізоляції вп друзів і навіть рідних. Особливо варто звернути увагу на появу шкідливих звичок – якщо дитина почала гризти нігті або ковпачок ручки, кусає губи, це ознака стресу. Навіть головні болі можуть бути симптомом хвороби, а ознакою втоми і напруженості.
• Визначити стрес у підлітків складніше, адже це вік загального неприйняття і заперечення. Однак агресія, відмова від спілкування, надмірна зацикленість на окремих заняттях, труднощі з засипанням – привід звернути увагу на емоційний стан дитини.

Є безліч причин такого стану. Іноді потрібна допомога психолога, але з більшістю з них допоможуть впоратися і батьки.

Знімаємо напруженість і прибираємо стрес

Даємо волю емоціям

«Хлопчики не плачуть», «ти що, маленька, щоб так засмучуватися через ляльки/образи/сумної історії?» – такі фрази батьків заважають дітям проявляти свої емоції, заганяють переживання всередину. І коли їх стає багато, дитина вже не може з ними впоратися.

Вчіть дитину промовляти образи, розповідати про те, що викликало смуток, не соромитися фізичного болю. І найкраще це робити на власному прикладі. Нехай дитина пошкодує вас, а ви завжди будете готові послухати розповідь про його проблеми.

Хороший варіант для викиду емоцій – фізична активність. Можна навіть побитися, але жартома, наприклад, подушками. До речі, підлітки теж люблять балуватися!

Створюємо атмосферу довіри

Дитина нервує, але сам не може сказати, чому в нього поганий настрій? Психолог Наталя Сиротич, керівник одного з центрів роботи з дітьми та молоддю фонду «Карітас», радить керуватися відомим у середовищі фахівців «правилом трьох хвилин». Суть в тому, щоб навіть після незначної розлуки з дитиною (10-15 хвилин теж вважаються) зустрічатися так, немов ви не бачились давно. Приділіть трохи часу на те, щоб дізнатися, як він провів час, що сталося. Стежте, щоб ваші очі були на одному рівні.

За словами психологів, зазвичай достатньо трьох хвилин, щоб дитина розповів про свої переживання і досягнення. Це важливо, так як навіть якщо у вас є традиція розмовляти перед сном, що може стертися з пам’яті, але вплине на емоційний стан.

Не нехтуйте цим правилом і в спілкуванні з підлітком, хоча простіше зробити такі трихвилинки» традиційними в менш складному віці. Але краще пізніше, ніж ніколи – з часом навіть 13-річний «їжачок» стане менш колючим. І, звичайно, не отсчитывайте рівно 180 секунд!

Допомагаємо заснути

Діти будь-якого віку в стані збудження погано засинають. А якщо дитина ще й регулярно втомлюється (що нерідко відзначають батьки школярів, і чим доросліша дитина, тим гостріше стоїть ця проблема), сон може не приходити дуже довго. Не дають розслабитися і невирішені проблеми. Малюки рухаються і вередують, а підлітки дістають телефон, щоб не просто так лежати.

Дітям молодшого віку зробіть легкий масаж, почитайте книгу при приглушеному світлі торшера. Слідкуйте за дотриманням режиму – якщо організм звикне засинати в один і той же час, вечір пройде куди спокійніше.

Потрібно обговорювати перед сном хвилюють дитину проблеми – питання спірне. Краще все це робити за пару годин до нічного відпочинку, щоб емоції встигли охолонути.

Хороші результати показують і препарати, які розроблені спеціально для дітей. У них максимально натуральний склад і дуже м’яку заспокійливу і снодійну дію. Наприклад, до складу сиропу «Формула сну» від «Евалар» входять екстракти меліси і м’яти (природні «заспокійливі»), магній(бере участь у процесі нервово-м’язової збудливості, тому його недолік може викликати нервозність), а замість цукру використовується фруктоза.

Сироп підходить для дітей 3-14 років. Приймати його рекомендується курсами по 2 тижні, особливо в період підвищених навантажень, адаптації до нових умов. Але це і хороший варіант допомоги при ситуативному стресі.

Граємо в ігри і займаємося творчістю

Якщо у дитини є страхи, з якими важко впоратися, спробуйте просто навчити його йти від них, але тільки не за допомогою віртуальної реальності. Склейте коробку або зліпити з пластиліну «сейф», в якому будуть надійно замкнені предмети, що символізують те, чого він боїться. Це можуть бути шишки, каштани, камені або просто листочки паперу, на яких записані його страхи.

Добре заспокоює малювання, але особливу увагу зверніть на ліпку – вона знімає затискачі, допомагає трансформувати напругу, дає відчуття контролю над ситуацією. Ліплення – один з прийомів, які використовуються у психології для позбавлення від стресу і малят, і підлітків. Тільки запропонуйте малюкові м’який пластилін або тісто, а підлітку подаруйте сертифікат на майстер-клас з ліплення з глини. А ще краще – приєднуйтесь до захоплюючого заняття. Адже спокій дітей безпосередньо залежить від емоційного стану батьків.