«Мамочко, ти полежиш зі мною?» – про те, що дійсно важливо …

Можливо тому, що колись, коли вони були маленькими, ми не знаходили час них? Дитинство – це найбільш ніжна і вразлива частина життя. І якщо ми ставимо на перше місце щоденні клопоти замість потреб нашої дитини, то хіба маємо право потім вимагати, щоб діти приділяли нам час? Народити дитину і забезпечити її – це не означає виховати. Дати їй необхідні матеріальні речі або повчати словами – це не означає виховати. Діти не мають потреби у вихованні. Вони потребують любові.

Чи часто ви чуєте це запитання, як я? Мої діти хочуть полежати зі мною щовечора, тому що вони люблять проводити час з мамою. Чому? Дозвольте мені зараз розповісти.

Вашим дітям 10, 7 з половиною, 6 чи 4 роки? Знаєте, мій семирічний син просить мене щовечора, коли я приходжу додому з роботи заколихати його?

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«МАМУСЮ, ТИ ПОЛЕЖИШ ЗІ МНОЮ?»[/perfectpullquote]

І мені сумно думати про те, що більшість вечорів я зазвичай відповідала:

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«ТІЛЬКИ ДЕКІЛЬКА ХВИЛИН, МІЙ ХОРОШИЙ. МЕНІ ПОТРІБНО ПЕРЕКОНАТИСЯ, ЩО ТВОЇ БРАТИ І СЕСТРИ ВЖЕ ЗАСНУЛИ. МЕНІ ПОТРІБНО ПРИБРАТИ НА КУХНІ. МЕНІ ПОТРІБНО ПОПРАЦЮВАТИ НАД МОЇМИ ЗАПИСАМИ ПО РОБОТІ. ТАТО І Я ЗБИРАЄМОСЯ ПОВЕЧЕРЯТИ ТОЩО».[/perfectpullquote]

Незалежно від наявних причин, всі ми говоримо одне і теж:

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]« ТІЛЬКИ ДЕКІЛЬКА ХВИЛИН. Є ІНШІ БІЛЬШ ВАЖЛИВІ СПРАВИ, НІЖ ТИ ».[/perfectpullquote]

Знаю, що ви скажете:  ми не можемо лежати з ними весь вечір, бо «Даси палець – усю руку відкусить». Ми думаємо, що полежимо всього 5 хвилин, вони захочуть 20, полежимо 20, то діти попросять 40.

Але … Знаєте що? Кілька років тому назад близький друг нашої сім’ї помер уві сні. Через тиждень в іншому місті семирічний хлопчик несподівано помер, граючи у дворі. Мені дуже важко думати про це, говорити, а тим більш писати.

Саме тому тепер, коли мій син просить: «Мамо, полеж зі мною» – це найкраще, що може бути. Я можу почути те, чого 7-річні діти більше не розповідають своїм мамам.

• «… сьогодні сказав мені, що я був милим. Яке жахіття! Правда, Мамо? »
• «Сьогодні у нас була контрольна з математики і я отримав найвищий бал !! От бачиш, я займався і я це зробив!
• «Я сумую за нашою собакою. Як думаєш, ми можемо взяти іншу? »
• «Мам, пам’ятаєш, ти говорила мені, що під час реслінгу, мені варто допомагати молодшому братові, коли він відстає. Я допоміг. Я біг відразу за ним, як мені говорив тато. Я навіть сказав йому, що він може зробити це. Він сказав, що у нього від бігу болить живіт і я сказав, якщо він хоче, то може бігти повільніше, і я буду бігти разом з ним, навіть не дивлячись на те, що бігти повільно ДІЙСНО нудно, мама! »

Ви зможете все це почути, коли відкладете клопоти й турботи… Це все відбувається, коли ми забуваємо про всі речі, які ми повинні або хотіли зробити.

Моя бабуся дала мені цінну пораду:

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ДІТЬМИ, ПОКИ ВОНИ ЦЬОГО ПОТРЕБУЮТЬ. ВОНА ТАКОЖ СКАЗАЛА, ЩО НЕ ЗНАЄ, НАВІЩО ЛЮДИ НАРОДЖУЮТЬ ДІТЕЙ, ЯКЩО ВОНИ ЗОВСІМ НЕ ХОЧУТЬ ПРОВОДИТИ З НИМИ ЧАС. ВОНА ПОПРОСИЛА МЕНЕ РОСТИТИ СВОЇХ ДІТЕЙ, ЯК ЦЕ РОБИЛА ВОНА ЗІ МНОЮ.[/perfectpullquote]

Мої батьки та батьки мого чоловіка нагадують нам весь час, що одного разу наші діти не захочуть проводити так багато часу з нами. Ця думка розбиває моє серце!

Цей день, на щастя, настане не сьогодні. А сьогодні я полежу із моїм малюком, якщо він попросить мене про це. І разом, з 4-ма своїми іншими дітьми, ми заведемо веселу пісню і прочитаємо казку.

Якщо додати всього 10 хвилин до кожного нашого вечора, коли наше терпіння закінчується, а втома на межі, ще 10 хвилин, які я щаслива провести з нашими дітьми. Слухаючи їх, підбадьорюючи та повторюючи:

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«СЬОГОДНІ, САМЕ ЗАРАЗ, ТИ – НАЙГОЛОВНІША ДЛЯ МЕНЕ, ДИТИНО».[/perfectpullquote]

То знаєте що?

Через 10 років, ці слова повернуться, коли моєму синові буде 17, а я порошу його зупинитися і просто посидіти зі МНОЮ пару хвилин … і він зробить це.