Якщо людина любить, вона знайде спосіб прийти… як Стівенсон

Якщо людина вас по-справжньому любить, вона приїде, прийде, прискаче, прилетить, припливе. Навіть приповзе, якщо не зможе йти. А якщо не зможе повзти, – то її так і знайдуть лежачою в вашому напрямку. Як стрілку компаса. Як письменника Стівенсона знайшли в лісі без свідомості. Він дві доби пролежав без сил, але його знайшли і підлікували. Як тільки письменник зміг ходити, хитаючись, він негайно продовжив шлях. Він прямував до своєї коханої жінки Фанні Осборн. І він дістався до неї в результаті.

Фанні абсолютно не підходила Стівенсону. Вона була на десять років старшою, в 19 столітті це було просто неприйнятно. У Фанні було двоє дітей. А головне, вона була заміжня. Безпутний чоловік жорстоко розбив її серце. Розлучитися тоді було дуже важко, майже неможливо. Можна уявити, як сім’я молодого письменника поставилася до цієї любові! Різко негативно. Та й Фанні не хотіла псувати життя юнакові. Вона поїхала до себе в Америку, а йому довелося повернутися до Шотландії.

Стівенсон полюбив Фанні так: він її просто пізнав. Пізнав свою жінку по смутному силуету в дверях; він ще навіть обличчя не бачив! Але тут же полюбив, а вона відповіла взаємністю. І кохання не пройшло. Тому що одного разу Фанні написала Стівенсону лист з Америки. Кажуть, що вона повідомила про свою важку хворобу. Тоді слабкий, худий, туберкульозний письменник негайно взяв квиток на пароплав і поплив на інший континент. Плавання тоді було жахливим. І дуже довгим. Але він приплив!

Виявилося, що його кохана виїхала в інше місто. Вона ж не могла ні написати, ні зателефонувати. Вона, можливо, навіть не знала, що він пливе до неї. Стівенсон сів у страшний поїзд для іммігрантів і поїхав в те, інше місто. Але Фанні не знайшов, вона далі поїхала. Виснажений хворий письменник взяв коня і поскакав до своєї Фанні. Скакав дві доби, а потім впав з коня без свідомості. Потім його привели до тями, трохи підлікували, і він пішов до своєї коханої жінки. І дійшов! Ось так. Це і є любов.

А далі все склалося щасливо. Фанні одужала, чоловік-абьюзер дав їй розлучення, нарешті, а діти Фанні дуже полюбили вітчима. І допомагали йому складати книги. «Острів скарбів» допоміг скласти син Фанні, а дочка – переписала повість. Книга принесла успіх і гроші. Вони стали жити добре.

Розумієте, якщо людина по-справжньому любить, у неї знайдеться час, щоб до вас приїхати, якщо ви покличете або просто повідомите, що ви в біді. Вона припливе, прилетить, на коні прискаче, пішки дошкандибає. А якщо немає часу і можливості – це не справжня любов. Це як силует в дверях або тінь любові, але не любов. І спокушатися не варто.

Якщо ви потребували допомоги і були в небезпеці, а людина навіть не спробувала сісти в машину або в поїзд і приїхати, це не кохання. І вам не бути разом, швидше за все. Навіть якщо ви не на різних континентах живете, а зовсім поруч…