7 ігор з усього світу, щоб відірвати дітей від планшетів
1.“Піймай за хвіст дракона” (Китай)
Кількість учасників: чим більше – тим краще;
Що знадобиться: нічого;
Правила гри: всі шикуються в колону і кладуть руки на плечі або пояс тому, хто стоїть попереду. Той, хто стоїть першим – голова дракона, останній – його хвіст. Далі починається найцікавіше. Голова дракона починає полювати за своїм хвостом. Ті гравці, які ближче до хвоста, можуть всіляко допомагати йому “змитися” від голови, спритно втікаючи усім хвостом.
Але у спробах піймати хвіст і втекти від мисливця важливо, щоб колона не розсипалась і “дракон” не розвалився.
Так що тримайся, голова, нас не так легко піймати!
2. “Плати апельсинами” (Гана, Африка)
Кількість учасників: 2 команди по 3-4 людини;
Що знадобиться: по 4 апельсина на кожного учасника;
Правила гри: малюється дві лінії на відстані 10-15 метрів одна від одної, за якими розміщуються команди. На лінії в рядок кладуться гіркою апельсини: знизу кладем три, зверху – ще один. Команди по черзі кидають апельсинами по гірках суперника. Якщо вдалося її розсипати, то учасник, який попав, забирає апельсини для своєї команди. При невдалому кидку, апельсин дістається супернику.
Із отриманих таким чином апельсинів суперник складає нові гірки, які теж можна розсипати. Гра продовжується, доки одна з команд не втратить всі свої апельсини. Вона і програє. Апельсини можна замінити м’ячиками, кубиками і всім, що придумає ваша фантазія.
3. Кабадді (Індія)
Кількість учасників: дві команди, будь-яке парне число;
Що знадобиться: хороший настрій і сильні легені;
Правила гри: ігрове поле ділиться навпіл на території для двох команд.
З початком гри нападаючий стартуючої команди перебігає на чужу половину поля і намагається доторкнутися ногою або рукою до гравців-суперників.
Але все не так просто: перед цим він має вдихнути повітря і постійно повторювати “кабадді!кабадді!кабадді!”. Як тільки повітря закінчиться, нападаючий сам стає здобиччю і повинен тікати щодуху назад.
Щоб врятуватися, треба встигнути торкнутися ногою або рукою своєї території. Якщо вдало, то з команди суперника вибувають усі, до кого торкнувся нападаючий. Якщо ж йог піймали, – в бій йде команда суперника. Виграють ті, в чиїй команді залишилось більше гравців.
Ця гра настільки поширена в Азії, що навіть відбуваються міжнародні змагання з кабадді.
4.”Три камінчика” (Франція)
Кількість учасників:від 2 до 4;
Що знадобиться:по 3 камінчика або будь-яких маленьких круглих предметів, які можна затиснути в кулаці;
Правила гри: обидва учасника у кулаці ховають 1, 2 або 3 камінчика, щоб збити з пантелику суперника. Можна схитрувати і залишити руку порожньою.
По сигналу обоє виставляють перед собою “в гру” стиснутий кулак. Тепер завдання – вгадати, скільки камінчиків разом зараз в грі, і вони по черзі називають свій варіант числа від 0 до 6. Але повторюватися не можна.
Наприклад, якщо перший гравець назве “п’ять”, то другий вибирає із чисел, які залишилися. Далі розтискають кулаки і дивляться, хто виграв. Хто вгадав – викидає один свій камінець, і гра продовжується. Якщо ніхто не вгадав, то просто грають далі. Перемагає той, хто позбувся усіх своїх камінців раніше.
Ще веселіше грати в цю гру трьом або чотирьом. Головне – не забути змінити варіанти відповіді від 0 до 12. До речі, ця дивна французька гра раніше використовувалася не лише для розваг, а й для вирішення суперечок.
“5. Дуель картоплею” (Філіппіни)
Кількість учасників: 2; загальна кількість пар – без обмеження;
Що знадобиться: виделки і картоплини;
Правила гри: гравці на відстані метра один від одного стають на коліно, іншу ногу відривають від землі і тримають рукою, намагаючись втримати рівновагу.
В іншій руці в кожного – по картоплині на виделці або паличці. Головне завдання – збити картоплю суперника і втримати свою. Перемагають не сильні, а моторні і спритні. Достатньо одного вчасного руху, і перемога у вас в кишені.
Гравець “мертвий”, якщо картопля падає або піднята нога тричі торкається землі. Гра також завершується, коли один гравець спирається на суперника або штовхає його. Для спрощення правил можна не ставати на коліно.
“6. Посол прибуває” (ПАР, Африка)
Кількість учасників: може бути будь-яка, чим більше учасників – тим довше триває гра;
Що знадобиться: “цінний подарунок” – будь-яка річ, яка в грі стане коштовністю. Наприклад, м’яч.
Правила гри: гравці діляться на два “села” і шикуються шеренгами один навпроти одного. З однієї відправляється “посол” з цінним подарунком до іншої.
Він віддає його суперникам і зразу ж тікає, а все “село” кидається його доганяти. Якщо “посла” встигають піймати до повернення додому, він стає полоненим. Але якщо йому все ж таки вдалося втекти, свого гравця в “полон” віддають переслідувачі. Програє “село”, в якій залишився лише один житель.
7. “Стадо” (Бурятія, Росія)
Кількість учасників: чим більше, тим веселіше;
Що знадобиться: нічого;
Правила гри: учасники стають в круг і міцно беруться за руки. Це коники, які охороняють своїх лошат – інших гравців, які знаходяться в центрі кругу. Можна тупати копитами, ржати, наслідуючи коней.
Навколо стада ходить гравець-кінь, який захищає лошат від нападу вовків. А кілька гравців-вовків ходять поблизу, намагаючись розірвати круг, схопити лоша і забрати його в лігво.
Але кінь-охоронець відлякує хижаків, і якщо торкається до вовка, той вважається вбитим. Гра триває доти, доки кінь не “переб’є” всіх вовків.
