Винна ягода. Чим корисний інжир і як його їсти

Інжир та інжирне дерево відомі під безліччю назв: фіги, фігове дерево, смокви, смоківниця, винна ягода, тутовий фікус. Субтропічна рослина інжир (Ficus carica) належить до роду Фікус родини Тутові, а його плоди відрізняються ніжною м’якоттю з незабутнім солодким смаком. При цьому в соковиту серцевину включені численні насіння, які злегка хрускотять на зубах, створюючи особливе поєднання ніжності і хрустіння.

Ягоди інжиру мають грушоподібну або серцеподібну форму, шкірку від світлого зеленого до темно-фіолетового відтінку і м’якоть, забарвлену в рожевий або червоний колір. Білий інжир часто крупніший за темний, він ефектно виглядає і має більш тонкий смак. У той же час у непоказних, дрібних темних ягід зазвичай вибуховий, солодкий концентрований смак. Незрілі плоди містять їдкий молочний сік і неїстівні. А найбільш смачні – щойно зняті з гілки, ледве надтріснуті ягоди.

Свіжий інжир надзвичайно швидко псується, що ускладнює його транспортування, тому його сушать і в такому вигляді він доступний повсюдно і весь рік. Батьківщиною інжиру вважається Карія — стародавня провінція Малої Азії. Сьогодні ж інжир вирощують в країнах Середземномор’я, Малої і Середньої Азії, на Кавказі і Закавказзі, в Туреччині, Криму та Молдові, на північному заході Індії, в Каліфорнії.

Сорти інжиру

• Кримський Чорний — виведений вченими Нікітського ботанічного саду ранній сорт з великими солодкими ягодами в тонкій темної шкірці.
• Сірий ранній — ранній сорт з плодами середнього розміру і світло-коричневою або фіолетовою шкіркою й надзвичайно смачною м’якоттю.

• Далматський або Турецький білий — самозапилювальний сорт, що вважається одним з кращих серед ранніх. Плоди великі, вагою до 180 г.

• Кадота” або Адріатика — білий сорт, виведений і популярний в США. Морозостійкий (витримує температури до мінус 10°С), середньостиглий, транспортабельний.

Брунсвік (Brunswick) — ранній сорт з плодами вагою до 200 г, витримує зниження температури до мінус 27 °C. Світлі плоди мають фіолетовий бік і м’якоть малинового кольору.

Інжир: дерево

Інжир може плодоносити двічі за рік (це стосується всіх перерахованих вище сортів). Дерево солнцелюбне, швидко й розлаписто зростає, досягаючи висоти до 10 м і проникаючи корінням вглиб до 120 м. Як цвіте інжир, зовсім непомітно, адже квіти інжиру розташовані всередині суцвіть в корі, відчого здається, ніби плоди виникають просто з гілок. При цьому у дикого інжиру всі типи суцвіть розташовуються на одному дереві, а у культурних дерев жіночі суцвіття утворюються на одних деревах — фігах, а чоловічі – на інших — капріфігах, а запилюють інжир крихітні фігові оси, 1−2 мм завдовжки.

Це одна з найстаріших рослин, що супроводжують людину. Інжир розводили за 5000 років до н.е. в Урарту і за 2700 років до н.е. у Стародавньому Єгипті. Фіги й виноград в біблійні часи вирощувалися поруч і потрапили до Вічної книги в якості символів миру, вічного життя, здоров’я, щастя. Стародавні греки вважали інжир символом родючості і настільки цінували його, що в якийсь момент заборонили експорт винних ягід. У Стародавньому Римі м’яке листя фіги використовували як серветки.

Інжир: користь

Інжир має високий вміст натуральних цукрів, мінералів і розчинних волокон. Мінеральний склад включає калій, кальцій, магній, залізо і мідь, і є хорошим джерелом антиоксидантів, вітамінів, А і К, які сприяють здоров’ю і гарному самопочуттю.

100 г свіжого інжиру містять 43 калорії, 1.3 г білка, 0,3 г жирів, 9,5 г вуглеводів (переважно фруктози), 2 г клітковини. У 100 г сушеного інжиру 200 калорій, 3,3 г білка, 1,5 г жирів, 48,6 г вуглеводів, 9,2 г клітковини.

Свіжий інжир забезпечить організмові запаси вітамінів В1, В2, каротину, мінеральних речовин і аскорбінової кислоти. А інжир сушений допоможе вгамувати голод в холодну пору року, коли тягне на солодке і калорійне. Найніжнішим вважається сушений інжир свіжого врожаю, який надходить у продаж з жовтня по січень, ці увяленні ягоди немов наповнені медовим сиропом. Більшість корисних речовин зберігаються в сушеному інжирі і навіть у варенні.

Завдяки високому вмісту калію інжир корисний для нервової та серцево-судинної систем. Він допомагає знизити тиск і позитивно впливає на діяльність серця, а фермент фіцин запобігає утворенню тромбів і знижує рівень холестерину в крові. При лікуванні серцево-судинних захворювань інжир рекомендується нарівні з ліками.

Кількість заліза в інжирі перевершує зміст в яблуці, тому фіги рекомендують приймати в їжу хворим на анемію і вагітним. Кальцій допомагає зміцнити кістки і робить інжир корисним при остеопорозі. Ще інжир корисний при простудних захворюваннях, для зміцнення печінки, при артриті. Він має потогінну дію, і разом з потом допомагає позбавлятися від надлишкового жиру. Сушений інжир завдяки високому вмісту клітковини і пре-біотиків має ефект проносного і сприятливо впливає на кишечник в цілому.

Інжир не рекомендують приймати людям, що страждають на діабет і панкреатит, при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також хворим з порушенням обміну щавлевої кислоти, наприклад, при подагрі.

Як їсти інжир

Екологічно чистий інжир їдять зі шкіркою — досить просто розламати плід навпіл і насолоджуватися. Оскільки інжир швидко псується, не варто розраховувати на його зберігання довше 1−2 днів. Вибирайте м’які плоди з солодким ароматом, без слідів ударів на шкірці. Сушений інжир зберігається набагато довше. Купуючи інжир на ринку, переконайтеся, що на ньому відсутня цвіль. Найкраще сушений інжир зберігається в холодильнику.