7 ознак, що кохання не буде
Коли не склалися чергові відносини, про які ти була так впевнена, що вже в цей-то раз все нарешті вийде, можна зробити декілька речей. Купити коробку цукерок і переглянути весь “Секс у великому місті”, напитися з подругами або – проаналізувати, що ж пішло не так і як можна було цього уникнути.
Втім, якщо бути чесною, ні подруги, ні шампанське, ні навіть ціла коробка відмінного шоколаду не позбавляють від думок, що ж ти зробила не так і чи можна було якось уникнути ось цього “нестерпно боляче”. Масла у вогонь таких роздумів зазвичай підливають мами і бабусі: “А я тобі що казала? Я ще з першого дня знала, що у вас нічого не вийде! “І якщо в адекватному стані ти хоча б пошепки можеш відповісти “Ага, щось ти зі своїх трьох чоловіків ні в одному алкоголіка не розпізнала “, то в стані, коли все не так як хочеться, охоче віриш в сумні прогнози пост-фактум. І клянешся собі надалі бути розумнішою, ні за що не сподіватися до весілля, і вже точно не цілуватися на першому побаченні, і абсолютно точно не закохуватися поки …. А ось поки, власне, що? Чи є хоч якийсь спосіб заздалегідь передбачити, чи стануть ваші відносини джерелом болю або гармонії і щастя?
Наші бабусі і прабабусі, щоб отримати відповідь на це запитання, ворожили. Ходили в баню, лили віск в холодну воду, тримали каблучки над свічкою і потайки бігали до циганок. Як циганка скаже, так і складеться особисте життя – ну а що ше залишається, якщо ні особистого психотерапевта, ні навіть заштатного психолога, хоча б одного на все село, нашим бабцям не припадало? Ще можна було довіритися асторологам або спіритичним сеансам – але це вже розваги, скоріше для міських панянок 20-го століття. Зараз у нас теж, звичайно, є можливість “поворожити на короля”, розкинути таро або навіть руни, скористатися Книгою Змін або підказками сонника … Але можна піти і по-іншому шляху – наприклад, почати з самоаналізу. Не факт, що допоможе, але треба ж чимось зайняти час?
1. Помилка перша: по стопах батьків
«Щоб знайти другу половинку, потрібно спочатку знайти першу» говорить народна мудрість. За теорією системної сімейної терапії, перша стадія розвитку сім’ї – це, як не дивно, ти сама. На цьому етапі ти живеш одна, вчишся себе забезпечувати, набиваєш шишки і спілкуєшся з потенційними партнерами. Після такого досвіду в нову сім’ю ти ввійдеш вже хоча б частково сформувавшись. Якщо ж створити свою сім’ю, тільки що вийшовши з батьківського осередку суспільства, то в нагороду ти отримаєш складний «вінегрет» з норм, правил і способів взаємодії, які були прийняті в твоїй родині, і такий же набір від партнера.
“Для того, щоб розуміти, що тобі підходить, а що ні, з чим ти готова миритися, а з чим – ні за яких обставин, які твої власні цінності і цілі, корисно пожити самостійно і перевірити власним досвідом “багаж”, отриманий від батьків. Це дозволить дивитися на потенційних партнерів, виходячи з власних цінностей, а не через призму поглядів батьків, що підвищує шанси знайти “споріднену душу””, – радить гештальт-психотерапевт, системний сімейний терапевт, автор курсу “Чоловік і Жінка” Влад Хіменков.
Цей період допомагає так само вибудувати правильну дистанцію у відносинах з батьками і уникнути їх занадто частого і активного втручання в наступне сімейне життя. А тим, хто до сих пір не позбувся комплексу Електри, закрити всі можливі гештальти на цю тему. Словом, не нехтуйте паузою!
2. Помилка друга: танці на граблях
По мережі довгий час кочувала байка про овдовілу стареньку, яка через деякий час знову вийшла заміж. На весіллі чоловік запитує молоду: “Маша, ти мене не впізнаєш?”, І вона відповідає “Впізнала, Коля, давно впізнала”. Здивованим родичам пара розповідає, що, виявляється, вони вже були одружені – ще до війни, потім розлучилися і втратили один одного. Несподівана зустріч поєднала їх знову … Багато дівчат виконують цей трюк із завидною впертістю: даром, що Колю звуть Вася, то Петя, але вони раз по раз “виходять заміж за одного і того ж хлопця”.
Всі ми в тій чи іншій мірі повторюємо свій болючий досвід, натхненно, як джазисти, імпровізуємо на основну, звичну тему.І якщо у тебе колись був досвід невдалих відносин, які заподіяли тобі біль, то є всі шанси, що рано чи пізно у тебе виникне спокуса вибрати партнера, який зможе підтвердити цей досвід.
Щоб підстрахуватися від цієї помилки, чесно зазирни в минуле і відповідай собі на кілька питань. Яким був твій перший хлопець? Чому ваші стосунки не склалися? І чи немає в нового друга чогось, що невловимо нагадує того “героя роману”?
3. Помилка третя: розбіжність цілей
Напевно, у кожної жінки в житті був чоловік, який прийшов з каблучкою, квітами і з серйозним обличчям запропонував “відносини”. Добре, якщо цілі збіглися, а якщо все, що тобі в цей момент було потрібно – це необтяжливий курортний роман? Можливо, йому навіть вдасться на деякий час тебе захопити, але в підсумку роман передбачувано розвалиться. Бо – правильно, не збігаються цілі – йому потрібен будинок, а тобі – вітер в цьому будинку.
Психологи радять: кожен раз, коли ти тільки думаєш про відносини або зустрічаєш чоловіка, від якого серце б’ється частіше і пропускає такт, чесно відповідай собі на питання “чого ти хочеш від нього насправді?” Варіантів може бути багато – від легкого запаморочливого роману на кілька тижнів або красивого інтелектуального флірту або бездумного оригінального сексу до тривіальної сім’ї з великою кількістю нащадків.
До речі, саме вміння вести діалог – відповідати на твої питання, чути їх і слухати, а так само під час і до місця говорити про себе – може багато що сказати про чоловіка.
4. Помилка четверта: відсутність терпимості
І ще один анекдот-притча, популярний в мережі: “Дорогі Марія Іванівна та Іван Васильович, розкажіть як вам вдалося прожити разом довгих 60 років?” – “Ми одружилися в той час, коли зламані речі лагодили, а не викидали”.
У цьому анекдоті багато життєвої мудрості. Наші бабусі, які звикли перелицьовувати сукні, штопати шкарпетки і перебирати крупу, і подумати не могли про ту легкість, з якою ми ставимося до відносин сьогодні. Стерпиться – злюбиться, говорили вони, і найчастіше виявлялися праві. Але для того, щоб дожити до цього “злюбиться”, спочатку потрібно було навчитися терпіти і приймати людину такою, якою вона є.
“Якщо людина здатна терпіти і погоджуватися в принципі на неприємні їй речі, вона приживеться і звикне до будь-яких обставин. Вона зможе пристосуватися до іншої половинки і пристосувати її під себе. Якщо ж людина не здатна розуміти, образлива і злопам’ятна, то з роками пристосовуватися їй буде все важче, – каже к.м.н., психіатр Катерина Нарукевіч – З роками у людини загострюються її характерологічні риси: щедра стає марнотратом, а скупа – скнарою . Тому у дратівливого дратівливість з роками тільки виросте! Терпимості не з’явиться. Якщо її немає – то жити з людиною, у якій щось не влаштовує, не вийде. Нетерпимість, як бомба уповільненої дії, коли-небудь рвоне “.
Якщо ти знаєш за собою таку рису, як відсутність терпимості до чужих недоліків, спробуй подумати про те, що і ти ж не ідеальна, або опановуй якусь хитромудру техніку дихання. Якщо вдається не зірватися в перші п’ять хвилин, потім, як правило, виявляється, що злилася ти через якісь нісенітниці.
5. Помилка п’ята: зі мною він буде іншим
Після того, як з самоаналізом покінчено, можна подивитися на партнера, і з цього боку оцінити шанси ваших відносин. Для цього сьогодні, як уже говорилося, можна використовувати безліч підказок – типування за Юнгом або по Майерс-Бріггс, підказки астрологів або езотериків, – але найпростіше подивитися на людину і поставити собі (і йому) кілька питань
. Перший лакмусовий папірець – це відношення партнера до батьків і близьких. Важливо прислухатися до себе в ті моменти, коли ви стаєте свідком спілкування вашого партнера з мамою, батьком, сестрою або з колишньою дружиною. Якщо в цьому спілкуванні вам щось ріже слух і коле очі, наприклад, неповага, зневага, грубість, – можна з упевненістю стверджувати, що через рік-півтора ваш партнер почне ставитися так і до вас, і навряд чи вам це сподобається. Сьогодні він кричить їй “Заткнись, дура!”, А вам цвірінчить “Помовч, пташка”, але завтра “дурепою” опинитеся ви.
Друга показова ситуація– це відношення до грошей, подарунків, боргів. Вибираючи разом подарунок для когось третього, ви однозначно пізнаєте, як ваш партнер ставиться до балансу між “брати” і “давати”. Якщо він говорить щось на кшталт “Швиденько по дорозі купимо якийсь сувенірчик” в той час, як ви кілька днів витрачаєте на обдумування і здійснення подарунка близькій людині, вам не по дорозі. У перший же день народження, отримавши “сувенірчик”, ви грюкнете дверима. Або навіть раніше, адже баланс між “брати” і “давати” легко порушується навіть у таких банальних ситуаціях, як миття посуду, прибирання, прасування. У списку важливих для спільного життя цінностей є ще ставлення до дітей, до відпочинку, до саморозвитку, але ці моменти не так очевидні, як ставлення до батьків і до грошей. Дивіться уважно на того, хто поруч:
6. Помилка шоста: ненавиджу твій кларнет!
Моя подруга недавно розлучилася зі своїм чоловіком після 20 років шлюбу і маючи в анамнезі спільний бізнес і трьох дітей. Причина розлучення – ігроманія чоловіка, мало не пустила по світу цілком забезпечене сімейство. Чи знала подруга про його уподобання, виходячи за нього заміж? Знала, але вірила, що любов все переможе
Психіатр Катерина Нарукевіч стверджує: будь-які сформовані пристрасті – до алкоголю, тютюну, шопінгу, їжі (булімія), релігійний фанатизм, патологічна лінь, брехливість і ін. – мають вкрай мало шансів на спонтанне зцілення.
“Виходячи за таку людину, потрібно розуміти, що жити ти будеш з цими пристрастями. І якщо вони не подобаються зараз, то потім будуть дратувати і, швидше за все, стануть причиною розриву. Так само може бути, що спільне життя стане історією боротьби – тимчасових перемог і капітальних поразок – з цими пристрастями. Багато на таке життя наважуються і, до речі, прекрасно почувають себе в ролі жертви: живуть з алкоголіком, психопатом, – а людині повноцінній, що не є жертвою, варто вирішити – чи зможе вона все життя йти на компроміс з собою і терпіти пристрасті партнера “, – коментує фахівець.
Як правило, майже кожна вірить, що саме з нею чоловік зміниться і стане іншим – але насправді зробити це вдається лише одиницям. Більшість же, провівши в шлюбі 15-20 років, гірко голосять “і кому я віддала кращі роки”. А що тут відповіси? Кому хотіла – тому і віддала.
7. Помилка сьома: секс, секс, як це ми ….
Цю модну-складну-популярну-непопулярну тему я спеціально залишила на самий фінал. І зовсім не тому, що вона найпростіша й очевидна, а зовсім навпаки. Отже, чи варто при виборі партнера спиратися на свої відчуття в сексі? Зрозуміло, що якщо з першим сексом все відмінно, то питання не стоїть – тіло співає, душа літає і, здається, що щастя нарешті знайшло тебе. Однак почекайте радіти: ось пройде хімія, і секс зміниться до невпізнання – або не зміниться, і тоді вам дійсно пощастило.
Якщо ж перший секс швидше невдалий, то теж все не так однозначно як могло б здатися. Якщо у вас є досвід вдалого сексу, ви точно знаєте своє тіло і розумієте, що партнер вас просто не відчуває, не розуміє і все робить не так навіть після ваших пояснень – що ж, мабуть це не ваш чоловік. З іншого боку, якщо секс вас не влаштував, але ви самі не дуже знаєте, чого хотілося б, або не до кінця розкрилися, нервували і т.д. – можливо варто дати і собі, і партнеру другий, а іноді і третій і четвертий шанс.
Замість висновку
Роберт Рєзнік, засновник і провідний тренер Лос-Анджелеського Інституту Гештальт-терапії, одного разу сказав:
«Відносини залежать не від того, які відмінності є між людьми, а від того, як люди поводяться з цими відмінностями».
Це, в тому числі, і про те, що відносини залежать від уміння партнерів бути в діалозі один з одним. Як відзначають багато психологів, сьогодні більшість людей просто не вміють розмовляти. З’ясування відносин між ними є не діалог, а два монологи, в яких кожен висловлює іншому свої претензії і намагається переконати опонента в своїй правоті. Діалог – це почути іншого і розповісти про себе. Якщо це вдається, то і відносини, швидше за все, будуть тривалими і міцними.
Автор: Майя Богданова
