Масниця: історія та традиції свята

Масниця — стародавнє слов’янське народне свято, яке присвячене пробудженню від зимової сплячки, оглядинам, сватанню, теплому весняному сонечку .

Щороку Масниця приходить в різні дні, тому що свято не має фіксованої дати, а цілком залежить від святкування Воскресіння Христового. Масниця відзначається за тиждень до Великого посту, який починається за сім тижнів до Великодня.

У Великий піст цього року православні християни ввійдуть 15 березня, відповідно, перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, так званий масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня включно.

Історія та традиції святкування Масниці

Масниця має язичницькі корені й спочатку її святкування було пов’язано з богом сонця Ярилом. З поширенням християнства церква додала його до свого календаря та наповнила новим змістом, проте й дотепер воно зберігає в собі багато язичницьких обрядів та древніх традицій.

Так, викорінити стародавні традиції у церкви не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниця не припадала на Великий піст. У християнській традиції масничний тиждень вважається останнім етапом підготовки до нього. У цей період, зокрема, уже не можна їсти м’ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.

Масниця: особливості щоденного святкування

Загалом кожен день цього свята унікальний, має свою назву і ритуали.

Понеділок – “зустріч”. У цей день заготовляють продукти для святкових столів, печуть млинці з різними начинками. Також роблять опудало з соломи в жіночій сукні та встановлюють у центрі села чи міста до закінчення Масниці.

Вівторок – “загравання”. Цей день повністю присвячували тому, щоб придивитися до протилежної статі та знайти собі пару.

Середа – “ласунка”, або скоромна середа. Цього дня зяті ходили в гості на млинці до своєї улюбленої тещі.

Четвер – “розгуляй”, або широкий четвер. У цей день усі домашні клопоти повинні бути завершені. Люди починали масштабно святкувати.

П’ятниця – “тещині вечірки”. День, коли теща йшла у гості до зятя, щоб скуштувати приготовлених ним млинців.

Субота – “посиденьки зовиці”. Родичі чоловіка приходять до невістки на млинці. Вони вручають їй подарунок, щоб показати особливу прихильність і “задобрити” її.

Неділя – “прощена”. В останній день Масниці заведено просити вибачення і пробачати, готуватися до початку Великого посту. А ввечері влаштовувати гуляння, на яких проводжають зиму й спалюють опудало Масниці.