Таємниці щасливої родини

Рано чи пізно кожен із нас створить сім’ю. Уже зараз починаєш задумуватися: у чому полягає таємниця сімейного щастя? Кожен знаходить свою відповідь залежно від уподобань, вдачі, способу життя. Однак існують родинні цінності, які зрозумілі всім без винятку.

По-перше, у щасливій родині панують взаєморозуміння і взаємоповага. Люди обирають собі супутника чи супутницю життя не тільки за вроду і талант, тут велике значення має спільність поглядів на принципові життєві питання, схожість звичок тощо.

Недарма існує вислів “друга половина”: найдорожча людина з тобою завжди нерозлучна. Тож як цією половиною може бути людина, яка не згодна з тобою, не цінує і не поважає твоїх уподобань і захоплень?

Проте слід пам’ятати: не треба вимагати від другої половини повного “розчинення” в тобі. У кожного члена сімейної пари має залишатися власний “простір”, свобода дій.

Існує вислів, що життя вдвох — не соло, а симфонія. Тож не треба перекладати всю відповідальність, зокрема, за розвиток стосунків на супутника. Знаємо багато прикладів (як із життя, так і з книжок та фільмів), коли родина розпадалася через небажання одного партнера порозумітися з іншим, через прагнення нав’язати свою лінію поведінки, мовляв, я поводжуся, як хочу, а ти пристосовуйся. Не хочеш?! Ну то прощавай! Ця тактика безперспективна й ні до чого, крім розлучення, не призводить. Тільки в “симфонії”, коли задля коханої людини йдеш на поступки, а вона, у свою чергу, робить все для тебе, можливе родинне щастя.

Тема виховання дітей є центральною у творчості багатьох вітчизняних письменників. Згадаємо показову з цього погляду п’єсу українського драматурга Олексія Коломійця ” Дикий Ангел”. Головний герой — Платон Ангел — людина сувора, безапеляційна й безкомпромісна. Він завжди відверто говорить кожному правду, не приховує свого ставлення, указує на недоліки. За це його й називають “диким”. При цьому, поводячись так, своїм дітям він бажає тільки найкращого. І саме такий підхід до їх виховання дає позитивні результати: спочатку сини й донька йдуть проти волі батька, та потім розуміють, що саме його суворість зробила їх справжніми людьми — відповідальними, чесними, працьовитими. Молодше покоління відчуло, що за безкомпромісністю приховувалася батьківська любов.

Звичайно, розуміння, терпіння та любов до кожного із членів сім’ї — не всі складники родинного щастя, але, на мою думку, найголовніші. На цю тему можна говорити дуже багато, та все ж я вважаю, що саме ці три чинники є головними для життя у злагоді. І якщо ви вже відчуваєте сили й бажання постійно удосконалювати сімейні стосунки, значить, ви готові до створення справді дружної та міцної родини.