Є такий принцип “шпагату” серед успішних людей. Його суть проста…

Є такий принцип “шпагату” серед успішних людей. Його суть проста. Коли ми сідаємо на фізичний шпагат, ми тягнемо м’яз до болю і фіксуємо.

Трохи зайшли за біль і досить. Наступного разу, діємо подібно. Трохи далі за біль і фіксуємо. Через час, сідаємо легко на весь шпагат.
Схожа штука працює і з цілями. Ми заходимо трохи далі зони комфорту і закріплюємося. Звикаємо. Потім знову, трохи далі. І так постійно.

Проходить час і ми отримуємо успіх. Справжній, міцний і гідний.
Проблема в тому, що багато людей не готові “тягнути” м’язи далі болю. Для цього потрібні зусилля і воля.
Максимальне зростання відбувається в зоні дискомфорту. Коли робиш кроки за межі зони комфорту. Коли знаєш, чого хочеш. І, коли ти по-справжньому хочеш отримати бажане.
Тому важливо усвідомлено і цілеспрямовано поміщати себе в зону дискомфорту.
Хороша новина в тому, що “треновані м’язи” характеру, – це на все життя.
І вони формують долю.

Питання в готовності і чесності перед собою.
Проблема в тому, що люди брешуть собі. Вони кажуть, що хочуть отримати бажане.
Але, як тільки справа доходить, щоб НАПЕРЕД заплатити за успіх своїми зусиллями, вони знаходять тисячі причин не робити цього.
А потім життя, як суворий тренер, бере тебе і жорстко “садить” на шпагат. Через біль і необхідність.
Можна це робити м’якше і легше. З інтересом і радістю. Планово.
Багато хто дивиться на успішну людину і говорять, що їй пощастило…
Не розуміючи, скільки вона доклала зусиль, щоб зробити це. Скільки дискомфорту вона пройшла, поки не “сіла на свій шпагат”.
Життя – це великий тренажерний зал.
Людина може вирости рівно на стільки, на скільки здатна бути чесна із самою собою.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: