Лікер з базиліку
Надзвичайна приємність готувати цей смарагдово-витончений лікер за італійським рецептом. Довгий процес приготування лише прибавляє особливого смаку очікування і бажання скуштувати цей по-справжньому королівський напій. Ось цей день, день свята свіжої насолоди та солодкої пряності у післясмаку.
Цей італійський лікер приготований зі свіжого базиліку, води, цукру та алкоголю. Суміш компонентів цього напою є прекрасним дигестивом, який подають після звершення трапези.
[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Дигести́в (фр. digestif, діжесті́в; дослівно — «те, що сприяє травленню») — загальна назва напоїв, що сприяють травленню, які подаються наприкінці їжі.[/perfectpullquote]Зазвичай, базилік здебільшого сприймають як пряність, максимум основним інгредієнтом соусу песто алла геновезе. Зауважимо, що дарма, адже його свіжо-солодкуватий присмак надає напою неповторного витонченого смаку і робить його особливим та оригінальним. Окрім того, лікер має дивовижний світло-зелений колір, який переливається смарагдовими відтінками у прозорій скляній пляшці.
Це на початку 11 століття, у багатьох монастирях Західної Європи вдавались до практики лікування хворих різними еліксирами власного виготовлення. Можливо тому, еліксирами називалися і перші лікери, які ченці готували з різних лікарських і духмяних трав.
Сьогодні на смак нам добре відомі такі старі європейські лікери, як «Кюммель» (Голландія) і «Бенедиктин» (Франція), це XVI століття. Лікер «Бенедиктин» був створений у монастирі Святої Трійці у Фекамі (Abbaye de la Trinité de Fécamp) в Нормандії ченцем Бернардо Вінцеллі у 1510 році. А з XVІI століття нам відомий інший лікер — «Шартрез», який з’явився в 1605 році.
- 500 мл чистого спирту
- 250 г цукру
- 1 лимон
- 500 мл води
- 40-50 листочків свіжого зеленого базиліку
Вимити свіже листя базиліка під проточною водою. Дати їм висохнути на чистій тканині та скласти їх в чисту банку, де й буде настоюватися лікер.
Тонко зрізати шкірку лимона і додати до базиліку й залити спиртом.
Закрити банку, поставити її в темне та сухе місце, щоб мацерувати упродовж двадцяти днів.
[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мацерація — процес розм’якшення чи розкладання продукту на шматки під дією рідини. Метод мацерації є основним засобом вироблення ароматизованих спиртних напоїв на кшталт шнапсів, настоїв та лікерів.[/perfectpullquote]Принаймні один раз на день стрясати банкою щоб перемішати рідину, але при цьому не відкривати кришки.
Через двадцять днів, закип’ятити в каструлі воду, додати цукор, проварити 10 хвилин і дати охолонути.
Перецідити настоянку з алкоголем у велику посудину, додати цукровий сироп. Змішати й перелити в скляні прозорі пляшки. Щільно закрити їх і залишити настоюватися ще 40 днів до довго очікуваного, проте смаковито-приємного, споживання.