Лише той, хто здатний розгледіти в темряві прекрасне – по справжньому щасливий…

Лише той, хто здатний розгледіти в темряві прекрасне – по справжньому щасливий…

“Життя – мудрий вчитель, який дуже дорого бере за свої уроки…”

Це не прості слова, а підтверджено досвідом. У школі життя неможливо не вивчити урок. Якщо його потрібно засвоїти, то життя щоразу повертатиме до тієї ситуації, яку потрібно опанувати, до того часу, поки людина повністю не опанує цього життєвого уроку. Тому людину, яка пройшла багато складних життєвих уроків ми називаємо мудрецем, досвідченою людиною. Добре б ще прислухатися до думки таких людей, щоб не повторювати чужих помилок.

У житті ми можемо відчувати два стани: або ми зростаємо і розвиваємося, або деградуємо. І кожен цей життєвий урок нам посланий якраз для зростання і розвитку. І не потрібно нарікати на гірку долю. Скаржитися на випробування, які ми отримуємо. Людина дуже автоматична істота. Ми схильні завжди діяти перевіреними методами, спираємося на минулий досвід, діємо за стереотипами і шаблонами.

У життя свої закони і від того, що ми до них не готові, вони не перестають працювати.

І ось деякі з них.

1. Життя – це серія потрібних нам уроків

Припиніть чинити опір тому, що відбувається. Сила дії дорівнює силі протидії. Чим довше ви будете нарікати, звинувачувати, чинити опір тому, що відбувається у вашому житті, тим більше ви зводите до нуля свою енергетику, а отже, і зводите життя нанівець. Згадайте зараз свої найскладніші життєві ситуації. Напевно, було дуже складно, але саме ви теперішній результат цих переживань. Ви сьогодні – це результат вчорашнього життєвого досвіду. І якщо вам щось не подобається у вашому сьогоднішньому становищі, то саме тому, що урок зданий неправильно. А таким чином попереду на вас чекає повтор схожої ситуації. Не хочете? Тоді змінюйтеся добровільно.

2. Всесвіт не має любимчиків

Здавалося вам іноді, що комусь щастить більше, що він народився під щасливою зіркою або його поцілував Господь? Забудьте про це. Карма або доля – це наслідок нашого минулого і причина для майбутнього. Ви можете навіть не здогадуватися, який шлях пройшли люди, які вам видаються успішними.

Кожному дається такий хрест, який здатна витримати його спина.

Закон Сіяча говорить таке: щоб зібрати плоди, потрібно спочатку попрацювати. Якщо вам досі не пощастило, отож ваше бажання ще не оплачене вами, ви просто не готові ще до успіху. Буває ж таке, що велика слава або гроші знищують людину і замість зростання і розвитку вона деградує і гине.

3. Життя – дзеркало наших переконань

Переконання – це уявлення людини про те, що таке добре і що таке погане, що працює і що не працює, що правильне і що неправильне. Особистість – це безліч оболонок, в центрі яких знаходиться ядро, або ID. ID – це найбільш глибинна людська сутність, самоідентифікація. Те, як ми себе відчуваємо: «Успішний підприємець», «Людина, з якою чинять несправедливо». Ядро змінити найскладніше, проте саме самоідентифікація формує наступний рівень – переконання. Такі переконання, як «Інтернет – це дурня» або «Інтернет – це робочий інструмент», «Для бізнесу потрібні гроші» або «Всі чоловіки – ідіоти». Будь-які описові характеристики нашої реальності є нашими переконаннями. Переконання формують новий рівень, який називається здібностями.

Наші здібності – це наші навички і вміння щось реалізовувати. Чи можемо ми щось зробити або не можемо, а якщо можемо, то як? – ось запитання, що характеризує рівень наших здібностей. Здібності виникають згідно з нашими переконаннями.

Здібності провокують модель поведінки: дію чи бездіяльність. Залежно від того, які здібності у вас є. Ось таким чином, наша реальність і формується. Індикатором реальності є ті люди, які нас оточують. Ви відчуваєте себе комфортно з тими людьми, які думають і поводяться так само, як ви. Подібне завжди тягнеться до подібного. Якщо людина з вами не згідна або живе за іншими принципами, ви від неї неминуче віддаляється.

А тепер до кожного з цих рівнів додамо приставку «анти-», або знак мінус. Отже, ми отримаємо анти-ID. Переконання, які повинні вдосконалювати, перетворюються на антипереконання, які ведуть до деградації. Здібності стають антиздібностями. Таким чином, людина реалізує антиповедінку і ще сильніше зміцнює власне антиID. Скиглення в цій історії відіграє найважливішу роль і це страшно.

Жахливий феномен, який не просто заважає людині піднятися наверх, а загортає її, як штопор, в реальність, з якої з кожним днем все складніше врятуватися.

4. Не прив’язуйтесь ні до чого

Наші зачіпки і прив’язки просто отруюють наше життя і життя тих, до кого ми прив’язалися. Чи помічали ви такий парадокс: чим більше жінка тримається за свого чоловіка, трясеться над ним, перевіряє, боїться втратити і тому присвячує своє життя йому одному, тим більше він цього не цінує. І не тому, що він негідник, а тому що таким чином, вся його енергетика чинить опір такій самовідданості. Таке засліплення людиною забирає в нього енергію, змушує відчувати почуття провини і почуття обов’язку. А ці почуття не мають нічого спільного з любов’ю. Та й сама жінка теж навряд чи відчуває любов. Вона скоріше любить свої відчуття з цією людиною, намагається зберегти статус кво. Маніакальна прихильність до чогось – це дитяче почуття, коли дитя не бажає ні з ким ділитися своїми речами, ототожнює себе з ними і навіть ідентифікує.

5. Живіть за голосом серця

Чим більше ви ідете за голосом розуму, тим сильніше ви приглушуєте голос душі та серця. Якщо у вас є можливість вибирати між голосом розуму і голосом серця – сміливо вибирайте голос серця. Воно дивним чином завжди знає, як треба вчинити. Жити, як велить серце – це не означає догоджати своїм емоціям і примхам. Напоумлення серця – це іти за вашими глибокими внутрішніми цінностями, це ваші справжні бажання, а не нав’язані зовнішніми обставинами.

Складіть перелік своїх талантів і здібностей, а так само список улюблених справ, в яких вони виражаються. Так ви знайдете свої унікальні таланти. Використовуйте їх для служіння іншим.

Для цього запитуйте себе якомога частіше:
«Чим я можу бути корисний (світу, людям, з якими зустрічаюся)? Як я можу служити?»

6. Чим більше працюєш, тим більше отримуєш.

Не тіште себе ілюзіями, що успіх приходить за одну ніч. Успіх – це 1% таланту і 99% поту. Стан плинності чи течії людина починає відчувати тоді, коли починає займатися улюбленою справою і все складне їй здається легким і необтяжливим. Це можливо лише завдяки великій прихильності до того, що вам подобається, коли бажання і можливості зливаються і здається, що все дається легко. Але насправді людина робить велику роботу.

7. Не діліть події на «погані» і «хороші».

Відмовтеся від своїх правил і бажань давати оцінки всьому, що відбувається. Всі події за своєю суттю нейтральні. Коли йде дощ, одні бачать перед собою брудні калюжі, а інші – відображення зірок. Ваш вектор уваги дуже впливає на вашу реакцію на те, що відбувається. Якщо вірити в думку, що життя погане і всі люди навколо – вовки, то навколишні будуть кусати і нападати. А як по-іншому? Ми підсилюємо дії тих речей, на які спрямовуємо свою увагу, ми поливаємо їх своєю енергією. Тільки якість зрошення може бути дуже різною. Проведімо аналогію зі зрошенням клумби квітів: поливати їх чистою водою чи сірчаною кислотою. Розумієте? І те й інше рідина, і те й інше прояв уваги, тільки вектор уваги різний.

8. Приймайте людей з усіма їхніми плюсами і мінусами.

Ми прийшли в це життя, щоб пережити певний людський досвід. І хто, як не інші люди допомагають нам в цьому завданні. У Бога немає інших рук, окрім рук інших людей, їх впливу на нас, їх вчинків. Звичайно, деколи буває складно прийняти людину, яка скотилася на дно, яка поводиться асоціально і руйнує навколо себе все добре. Але і ця людина нас чогось може навчити. Хоча б тому, що ми самі не хочемо бути такими, зрозуміти, що для існують інші цінності і ми не хочемо жити так, як вона. Все пізнається в порівнянні. Ось ця людина вам дає можливість порівняти.

Приймаючи людей такими, якими вони є, ми знижуємо свій поріг очікувань до них, що призводить до більш спокійного життя. Нормальний стан душі – радість і спокій. Нещасним нас роблять завищені очікування до себе, близьких, свого рівня достатку, кар’єри і ще багато чого.

Людині з надмірними очікуваннями здається, що в її нестабільному внутрішньому стані завинив навколишній світ. Від надмірних вимог страждають і навколишні, і сама людина.

Дуже часто це проявляється щодо дружин до чоловіків – жінці вічно здається, що її чоловік недостатньо гарний, мало заробляє, не вміє правильно виконувати її завдання. При цьому вона геть забуває, що теж не ідеальна. Дружина гризе коханого і сама постійно розчаровується від його недотепності. Те ж ми робимо і з дітьми, вимагаючи, щоб вони були охайними і вундеркіндами – але ж вони просто діти, пізнають світ через помилки.

9. Ми призначені змінювати не навколишній світ, а самих себе.

Тільки постійний саморозвиток робить людину цікавою, як для навколишніх, так і самої себе.

Ми всі готові давати іншим поради, говорити, як їм поводитися, що думати, що робити, але при цьому мало хто працює над самим собою. А це найбільша перемога – перемогти свої комплекси, шкідливі звички і обмежуючі переконання.

Дуже часто для того, щоб жити, ми повинні змінитися, іноді цей процес супроводжують біль, страх, сумніви… Ми позбуваємося від спогадів, звичок і традицій минулого… Тільки звільнення від вантажу минулого дозволяє нам жити і насолоджуватися справжнім і підготувати себе до майбутнього…

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: