А ви знаєте, що бувають люди затишні, як домівка. Обіймаєш їх – і розумієш: я вдома.

Де вам може бути настільки затишно та тепло, як не у власній домівці. А ви знаєте, що бувають люди затишні, як домівка. Обіймаєш їх – і розумієш: я вдома.

В житті кожного з нас обов’язково з’являються щирі і відкриті, добрі та чуйні – затишні люди. При знайомстві з ними тобі хочеться нескінченно усміхатися, та й взагалі, відчуття щастя якось непомітно огортає тебе з голови до ніг.

Зустрічі з такими людьми проходять занадто швидко, тому що ти перестаєш помічати час, випиті чашки кави і зміну тем, які ви обговорюєте. Ти раптом усвідомлюєш, що ця людина вже близька і рідна. Неважливим стає навіть той факт, що з моменту вашого знайомства пройшло декілька тижнів, днів або хвилин. Просто в компанії таких людей ти неначе сам стаєш кращим, теплішим і гармонійнішим.

У моменти розлуки хочеться дуже міцно обійняти цю чарівну людину, адже тільки з нею ти можеш бути самим собою, тільки їй можеш викласти все, що так давно чекає на свого слухача в тебе в душі. Ти, здається, готовий піти слідом за нею навіть у незвідані далі, підкорювати моря й океани, куди завгодно, лише б відчувати цей невимовний затишок.

І в одну мить тобі захочеться стати таким же. Хочеться випромінювати тепло і світло, дарувати іншим людям радість і робити добро. Тоді ти відриваєшся від своїх надто важливих справ і починаєш робити якісь речі, які, ти точно знаєш, змусять посміхнутися оточуючих. Тоді ти пишеш друзям, які давно не чули від тебе звісток, тоді ти відкриваєшся сам для себе зовсім з іншого боку.

Буває ще й так, коли ти розумієш, що людина, якої ти й в обличчя не бачив, стала тобі наче рідною… Ти спілкуєшся з нею лише за допомогою інтернету, та від того спілкування тобі так добре, затишно, спокійно, безтурботно… відчуття, наче ви знайомі безліч років і знаєте одне про одного все.

Бути затишною людиною дуже приємно, хоча і, напевно, неймовірно важко, адже в сучасному світі люди звикли отримувати, надто рідко віддаючи щось натомість. Але варто ж спробувати. Спробуйте, це так класно!

© Світлана Ткачук