Як знайти свою половинку? Мудра притча, яка багатьом відкриє очі на справжнє кохання

Учитель взяв в руки яблуко.

– Люди вважають, що їх душі подібні яблукам, – сказав він.

Учень зацікавився.

– Точніше, половинкам, – поправився Учитель.

Він акуратно розрізав яблуко на дві частини і поклав на стіл.

– У людей є таке повір’я, ніби для кожної людини існує ідеальна пара. Начебто Бог, перш ніж посилати душі в світ, розсікає їх навпіл, на чоловічу і жіночу половинки. Як яблуко. Ось і бродять ці половинки, шукаюючи один одного.

– І знаходять?

– Як ти собі це уявляєш? Яка ймовірність такої зустрічі? Знаєш, скільки в світі людей? А крім того, ну знайдуть вони один одного, і що далі? Думаєш, складуть ціле яблуко і заживуть в мирі та злагоді?

– Ну так. Хіба ні? – здивувався Учень.

– Ні, не так.

Учитель взяв в руки по половинці яблука і підняв їх до свого обличчя.

– Ось дві свіженькі, апетитні душі сходять в світ. А що світ робить з людськими душами?

Учитель з хрускотом відкусив шматок від однієї половинки.

– Світ не є статичним. Він жорстокий. Він все перемелює під себе, тим або іншим способом. Відрізає по шматочку, або відкушує, або зовсім перемелює в пюре.

Він відкусив шматок від іншої половинки і на деякий час замовк, пережовуючи.

– І ось, – урочисто проголосив Учитель, – вони зустрічаються! – він поєднав надкушені половинки. – І що, підходять вони один одному? Ні!

…А подивися тепер сюди, – продовжив Учитель і взяв ще кілька яблук. – Розрізаємо кожне навпіл, складаємо навмання дві половинки від різних яблук. І що бачимо?

– Вони не підходять, – кивнув Учень.

Склавши дві різні половинки разом, Учитель вкусив одночасно їх і продемонстрував результат.

– Ну, що бачимо? Тепер вони утворюють пару?

– Так, – Учень задумливо кивнув. – Тепер вони відповідають один одному ідеально.

– Тому що світ їх обкушує не поодинці, а разом! Люблячі один одного люди стають одним цілим: разом радіють життю і разом приймають удари долі, вчаться розуміти один одного з півслова, підтримувати один одного і підштовхувати до досягнення успіхів. А з часом успішні пари переймають один у одного звички, стають схожими характерами і гармонійно доповнюють один одного. Тобто другими половинками не народжуються, а стають. І це кропітка праця.