Виховуємо щасливу дитину: 19 порад від відомого психолога
Михайло Лабковской не дитячий психолог, він працює з дорослими людьми, але дає мамам і татам цінні поради з приводу виховання дітей. До рекомендацій цього фахівця варто прислухатися особливо тим батькам, які прагнуть збудувати з дітьми гармонійні стосунки.Виховання дітей – тема, яка хвилює багатьох з нас. Пропонуємо вам вивчити кілька корисних рекомендацій. Вони допоможуть вам зрозуміти, як виховати щасливу дитину.
- Батьки, внутрішньо і соціально нещасливі, не зможуть виховати свою дитинку щасливою. Ті ж, що перебувають в гармонії з собою і світом, спеціально навіть старатися не будуть.
- Поради психологів будуть працювати тоді, коли батьки — психологічно стабільні особистості.
- Якщо батьки себе не люблять — діти також не будуть себе любити. Як би перші не старалися.
- Багато вчених переконані, що всі проблеми гніздяться в дитинстві. Отож, ваше дитяче виховання теж можна змінювати. Перепишіть сценарій свого виховання з дитинства, і ви побачите, як зміняться ваші дітки.
- Інтровертами не народжуються — ними стають від батьківських слів: “Не чіпляйся до мене”, “Я не маю часу”, “Відчепися”. Знайомо? Отак діти зачиняються від усіх у своєму внутрішньому світі та вважають, що всім байдуже до їх проблем.
- Найперша умова, щоб дитина виросла здоровою та не страждала від неврозів, — забезпечити їй почуття безпеки.
- Насамперед діти повинні одержувати від батьків довіру, стабільність і комфорт. Без таких базових відчуттів, постійної критики з боку дорослих дитина втратить довіру і до них, і до життя взагалі.
- Не хочете, щоб ваша дитина зазнала психічної травми, — не поводьтеся агресивно, дитина не має вас боятися. Доведіть, що ви на боці сина/доньки, уважно вислухайте все, що вона/він хоче вам розповісти, не перебивайте і не давайте порад.
- Порівнюєте невротичну сім’ю і сім’ю без мами/тата? Я б обрав другу.
- Не варто перекладати на дітей свої дитячі бажання і незреалізовані мрії. Ваша дитина не має стати вашою копією чи відбиттям.
- Мама в декреті, яка віддає дитині всю себе і відчуває себе їй зобов’язаною негативно впливає найперше на саму дитину. Мама не має “розчинятися” у своїй дитині.
- Не плутайте турботу і виховання. Турбота — це простежити за тим, щоб дитина була одягненою і не голодною. На жаль, декотрі батьки обмежуються тільки цим, а потім діти ні про що з ними не вміють розмовляти.
- Діти все дуже тонко відчувають. Якщо ви приходите втомлена з роботи й мрієте про відпочинок, вони відчують, що ви робите це примусово. Варіанти розв’язання ситуації такі: найняти няню, пояснити дітям, що ви всього не встигаєте, обійняти й поцілувати малюків. Такі дії кращі, ніж істерика і плачі з вашого боку.
- Загладжувати провину іграшками — теж не найкраща ідея. Діти й психологічно, і фізично це сприймуть.
- Здоровою ми називаємо ситуацію, коли мама спішить з роботи додому та мріє про те, як обійме сина чи доньку. Такі моменти, коли найрідніші люди розмовляють відкрито між собою, — найцінніші як для дітей, так і для дорослих.
- Батьки! З народженням другої й третьої дітей не варто натякати старшим дітям, що “ти вже дорослий і самостійний”. Такі слова вони сприймають дуже болісно, буквально вони означаються для них “Відтепер ми тебе менше любимо”.
- Дитину треба любити за те, що вона є… що вона просто є у вас. Як і себе. Ви незадоволені своїми дітьми — отже, ви маєте причини бути незадоволеними собою.
- Злитеся на дитину? То не ображайте її особистість. Не кажіть: “Ти поганий”, а скажіть: “Я осуджую вчинок, який ти зробив”.
- Діти мають бути впевнені, що їх батьки — добрі, люблячі, сильні, вони завжди їх захистять і стануть на їх бік.
