8 причин, чому батьківство більш виснажливе, ніж нам здається
- Якщо ви думаєте, що батьківсьво — справа не така вже й важка, тоді ви помиляєтесь. Насправді, це набагато виснажливіше, аніж нам здається. В цьому також переконана блогер Крістін Скоутелас.
Насправді батьки почуваються більш виснаженими, аніж нам здається. І на це є кілька причин:
1. Батьки ніколи не сплять всю ніч
Ніколи і ще раз ніколи. Спати всю ніч, насамперед, означає спати безперервно протягом 2-3 годин. Якщо дитина в ці години не прокидається, це ще нічого не означає. Якщо маля не розбудило посеред ночі батьків, вони прокидаються в паніці, перевіряють, чи все гаразд. Рівень адреналіну в крові підвищується, і їм здається, ніби ось-ось вони побачать, що з їхнім немовлям щось сталось. Вони нахиляються до дитини, і поки не почують тихого сопіння, не можуть заспокоїтись. Але навіть переконавшись, що з дитиною все добре, батьки все одно не сплять — або через адреналін, або ж через те, що самі розбудили дитину.
Коли чадо дорослішає, батьки прокидаються від фантомного плачу, який звучить лише в їхніх головах. Коли вони нарешті розуміють, що їхня дитина може спати всю ніч, і вони теж можуть відпочити, малюк прокидається і йде до їхньої спальні, плаче і проситься, щоб йому поміняли підгузок.
І з роками легше не стає. Батьки переживають за своїх дітей і тоді, коли ті вже підлітки, і тоді, коли студенти. І навіть коли діти стають дорослими і ходять на роботу, батьки, які уже постаріли, все одно не можуть заспокоїтись. Біологічний годинник за всі ці роки запрограмував їх на певний ритм життя, і безсонні ночі нікуди не діваються. Кінець.
2. У них нема вільного часу
Пригадую, якось я намагалась зберегти номер моєї кузини в телефонній книжці. Я пробувала це зробити приблизно 8 разів, але це так і не увінчалось успіхом, тому що діти мене постійно відволікали і тицяли пальцями в екран. Комусь, мабуть, важко повірити в те, що інколи навіть нема часу, щоб записати чийсь номер, але це так.
Ну хіба що ви закриєтесь у ванній кімнаті. Але й там діти можуть вас дістати. Тому у цілому будинку у батьків може не бути жодного місця, де б вони могли побути в спокої.
3. У батьків не буває вихідних
Існує мільйон способів заповнити свій вільний час і вивільнити енергію по-максимуму, але це стосується лише тих, у кого нема дітей. Ви можете захворіти, і взяти собі вихідний, але якщо у вас є діти — забудьте про це. Адже хтось має приготувати обід, випрати одяг, прибрати і приділити час дітям.
4. Їх мозок перевантажений
Діти постійно ставлять безліч запитань: “Що це таке? А чому так?”, і навіть якщо отримують відповіді, потік запитань не зменшується. З роками, коли вони дорослішають, на запитання стає важче відповідати, а проблеми важче вирішувати. Дитина росте, а мозок так і залишається перевантаженим.
5. Вони можуть не спати до другої години ночі, щоб разом подивитися улюблений фільм
Батькам інколи хочеться просто провести час разом: сидіти на дивані з келихом дешевого вина і ні про що не розмовляти. І це для них буде настільки ж прекрасно, як і відпочинок на пляжі з коктейлем в руках. Тиша і спокій — саме те, що потрібно подружжю. Краще зараз відмовитись від сну, аніж розлучатись після того, як діти закінчать школу.
6. Батьки змінюються фізично
Я маю на увазі не вагітність, яка змінює тіло, а лише виховання дітей. Протягом перших кількох років батьки постійно перебувають з дітьми. Мами піднімають своїх малюків на руки, скільки б ті не важили. Батьки немов супергерої: щоб догодити своїм маленьким “монстрам”, стрибають, повзають, носять їх на собі… І як тут не сказати про порвані зв’язки або грижу?!
7. Ох це дурнувате прибирання
Всі ми прибираємо у своїх будинках чи квартирах, але якщо у вас є діти — роботи додається. Повсюди розкидані іграшки, брудна білизна, їжа.. І все це треба прибрати, помити, поставити на місце.
Коли діти дорослішають, їм потрібно більше простору для речей, а це означає, що всюди буде більше бруду, більше розкиданих речей і т.д.
8. Відчуття тривоги виснажує їхні тіла
Часто вранці, коли я дивлюся в дзеркало, то помічаю на своєму обличчі нові зморшки та сиве волосся. Їх побільшало після того, як я стала мамою, а все тому, що батьків оволодіває тривога, якій нема кінця. Тут і синдром раптової дитячої смертності, падіння дитини зі сходів, травма голови до кута кухонного столу. Вночі батькам заважають спати жахливі думи: з ким дитина буде дружити, чи не зв’яжеться з поганою компанією, з ким одружиться і т.д. Наші бідні клітини головного мозку вибухають від всіх пережитих стресів.
Тепер ви знаєте, чому інколи в кінці дня батьки виглядають як бездиханні тіла.
P.S. Але навіть в такому випадку батьки почуваються щасливими. Просто вони дуже втомлені, щоб усміхнутись.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
