Любов і кава мусять бути міцними.

Здавалося, що б ще буденніше — чашка кави на сніданок! Але скільки незвичайних таємниць та несподіванок ховається в цій чашці!

Філіжанка кави…Твоєї улюбленої заварної арабіки з молоком. Міцна, аж перехоплює дух від найменшого ковточка. Міцна, бо Ти-людина крайнощів. Міцна, бо любов і кава мусять бути міцними, інакше – то несправжня кава або несправжня любов. І як не дивно, любов у Тебе асоціюється з кавою. А у них і справді багато спільного. Гаряча і терпка…Ти наливаєш її в горнятко так само, як і впускаєш любов у серце. Робиш ковток і одразу стаєш залежним від цього диво-напою чи від того, кому кажеш "люблю". Обпікаєш пальці і душу, але не перестаєш любити. Додаєш цукру з мрій і молока ілюзій, але присмак гіркоти не зникає. Наперед знаєш, що від неї пришвидшено битиметься серце, а то й зовсім болітиме, але що з собою вдієш?

Вечір заплакав дощем…Хочеться відчути теплий подих кави. А вона, коли найбільше потрібна, просто закінчилась. Кава, як і любов, має властивість закінчуватись. А Ти не можеш отак просто забути…бо смак любові і кави ніколи не забувають.