Сім’я замінює все. Тому, перш ніж її створити, варто подумати, що тобі важливіше: все чи сім’я.

Хотілося б поговорити про розподіл обов’язків  у родині .Обов’язки в сім’ї зазвичай розподіляються так, як це було прийнято в батьківських сім’ях чоловіка і дружини. Ще під час знайомства хлопець і дівчина розмовляють про те, як вони уявляють собі сімейне життя і порівнюють свої уявлення про те, що повинна робити дружина, а що чоловік. Буває і так, що люди не розмовляють про це, тому що припускають, що в іншого точно такі ж уявлення. Традиційний розподіл обов’язків в сім’ї – це коли дружина готує, прибирає квартиру, займається дітьми, гладить, стирає, а чоловік заробляє гроші, прибиває полки, лагодить все, що зламалося, і робить ремонт. Такий розподіл зручний, якщо він сприймається обома членами подружжям як само собою зрозуміле і не вимагає узгодження. Однак останнім часом багато сімей відходять від традиційного розподілу обов’язків, якщо обоє з подружжя працюють, дружина заробляє більше, техніку, що зламалася,  лагодять викликані майстри, а прибирає квартиру домробітниця. Тому уявлення про обов’язки в сім’ї все частіше розрізняються у різних людей і доводиться домовлятися про них, а не просто відтворювати батьківські моделі. Найпоширеніша помилка в суперечках про сімейні обов’язки – сприйняття своєї точки зору як правильної, а точки зору партнера – як неправильної. У таких випадках вживаються такі вирази, як: «так всі роблять», «дружина повинна», «чоловік повинен», «це жіночий / чоловічий обов’язок» і т.д. Проблема в тому, що іншого партнера такі твердження можуть не переконувати, тому що у нього інші уявлення про те, що прийнято, або тому, що у нього є власні бажання, які суперечать з загальноприйнятою практикою. Якщо кожен наполягає на своїй точці зору і не чує партнера, то суперечка може затягнутися надовго і закінчитися поступкою того, кого найбільше стомлює, однак через несправедливість такого рішення сварки будуть виникати знову і знову. Варто прийняти за аксіому, що в таких питаннях не буває правильних і неправильних думок, адже мета в тому, щоб обом людям було комфортно у відносинах, а не в тому, щоб один з них переміг. Якщо у вас виникає невдоволення тим, як зараз розподілені обов’язки у вашій родині, складіть повний їх список і подивіться, хто несе на собі велике навантаження. Подумайте, що хотілося б передати іншому, а що – залишити собі. Нехай критерієм справедливості розподілу будуть кількість часу, витрачена на роботу, фінансовий еквівалент (тобто, скільки попросять за цю роботу найняті вами люди), а також те, кому які обов’язки приємніші. Адже хтось ненавидить миття посуду, а хтось ставиться до цього спокійно, але ненавидить прасувати, наприклад.  Далі потрібно поговорити з партнером про те, що вам зараз здається несправедливим, що ви хотіли б змінити і передати йому. Потрібно уважно вислухати думку чоловіка або дружини, врахувати його побажання і прийти до спільної згоди. Якщо партнер абсолютно нічого не хоче міняти, то варто попередити його про те, що ви самостійно вирішите, які обов’язки хочете зняти з себе. Якщо ви несете на собі набагато більше обов’язків, ніж ваш партнер, то не дивно, що він незадоволений ідеєю взяти щось на себе, і якщо ви не зможете настояти на перерозподілу обов’язків, то все залишиться, як було. Невдоволення в вас буде збиратися, а це, в свою чергу, загрожує всьому сімейному життю в цілому. Оскільки не можна змусити іншу людину взяти на себе більше обов’язків в родині, ніж вона хоче, то залишається тільки зняти з себе ті обов’язки, які можливо. В першу чергу це можуть бути речі, пов’язані з обслуговуванням інтересів партнера, наприклад, прасуванням його сорочок і брюк, приготуванням або розігріванням для нього вечері або чогось іншого. Багато людей із задоволенням відмовилися б від виконання деяких подібних обов’язків, але їм заважає страх, що вони стануть не потрібні, що на них будуть сердитися, або переконання, що це і є жіночі / чоловічі обов’язки, які він або вона зобов’язані виконувати. Якщо вам заважають подібні думки, варто провести роботу над собою: – Підвищити свою самооцінку, щоб не думати, що вся ваша цінність для іншої людини полягає в домашній роботі; – Навчитися відстоювати свою думку в суперечці, аргументувати її зрозумілим для іншої сторони чином; – І менше боятися конфліктів, адже найчастіше той, хто більше боїться конфліктів, частіше поступається і відчуває невдоволення існуючим станом речей.

    Тож родина – це, дійсно, святе. Але для того, щоб вона була міцною та люблячою, кожному з нас доведеться докласти певних зусиль, піти на компроміси і усвідомити, що найголовніше – щастя близьких людей. 

  А що Ви думаєте про розподіл обов'язків у родині?