У будь-якій ситуації потрібно залишатися людиною…

Дружина Михайла була на восьмому місяці вагітності. Перша довгоочікувана дитина. Вагітність проходила нормально. Готували дитячу кімнату, купили ліжечко, бабусі з обох боків в’язали модні сорочечки та пінетки. Несподівано Михайлові зателефонувала на роботу теща і сказала, що його молода дружина має передчасні пологи.

У такому стані всі рішення ухвалюються на автоматі. Михайло швидко сів в машину, педаль газу в підлогу, і ось він уже біля пологового будинку. З парковками як завжди, проблема, тому він ставить машину другим рядом, пише свій телефон, прикріплює під скло і мчить до лікарні.

У лікарні вже зібралися всі родичі. Лікарі заспокоюють, кажуть, що буває. Нічого страшного. Жінка здорова і народить нормально. На телефон хтось зателефонував. Треба сказати, що Михайло працював у транспортному бізнесі, і коли на телефон хтось дзвонив із незнайомого номера, то у будь-який час дня чи ночі відповідав упевненим голосом.

Наприклад, якщо дзвонили і питали: «Вантаж у дорозі?», то він тоном, який не викликає сумніву, відповідав: «У дорозі!». А який вантаж і якою дорогою їде, вже не важливо.

Так ось, дзвінок Михайлу з незнайомого номера:

– Народжує?

– Так!

– Хай щастить!

– Дякую!

Періодично дзвонили друзі та рідні. Михайло всім відповідав, народжує, все нормально. Знову дзвінок із того ж номера:

– Не народила?

– Ні.

– Тоді назва скандинавського серіалу. Чотири літери?

– Міст!

– Підходить!

Михайло не дуже здивувався, бувають такі. Минуло ще хвилин сорок. Дзвінок.

– Не мучитиму… Відразу до діла. Диктатор і салат. П’ять літер.

– Цезар!

– Підходить! Не народила?

– Ні!

– Чекаємо!

Забігали медсестри. Градус напруженості зашкалював. Вийшов лікар. Сказав, що народила. Дівчинка. Два двісті. Все добре. Михайло видихнув, як раптом знову дзвінок із того ж невідомого номера.

– Ім’я коханої Атоса?

– Не знаю. Блін, та ви хто?

– Ви мою машину своєю машиною підперли, сиджу, кросворд розгадую, чекаю! Народила?

– Так. Дівчинка!

– Вітаю!

– А чому ви одразу не сказали, щоб я вас випустив? Ви ж могли пропустити щось важливе.

– Що може бути важливіше за дитину?

***
«Добра людина із доброї скарбниці серця виносить добре, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим наповнене серце, те говорять уста!» (Лук.6:45).