Українські голубці.

Вихідні дні – прекрасна нагода потішити себе, сім’ю та друзів смачними стравами. І величезне поле для такої позитивної діяльності дає українська кухня. Наприклад, приготування голубців. “Печені голуби не летять до губи”, – каже українське прислів’я, натякаючи, мабуть, на те, що приготування голубців потребує часу та терпіння. Але, повірте, воно того варте.
Отож, наш рецепт.
Голубці з м’ясом і рисом:
Популярна українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої або кислої капусти та начинки з м’яса, рису чи гречки, кукурудзяних чи пшоняних круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви та прянощів. Згідно а деякими джерелами, голубці були створені у Давній Греції, проте країна Зевса використовувала саме виноградне листя та інший фарш для своєї страви. Згодом прадід голубців перекочував до Туреччини та Вірменії, в яких досі надзвичайно популярні сарми та далми. Українські голубці постали як варіація турецької страви, проте спочатку вони також називались сармою.
Лише у вісімнадцятому столітті, коли приходить мода на все французьке та на французькі делікатеси, з’являється назва “голубці”. На той час великим попитом серед французів користувались запечені голуби. Наша еліта співставляла голубів нашим “хибним голубам”. Згодом назва скоротилась та узвичаїлась. Це, звісно, одна з версій.
Сучасна українська кухня може похвалитися великою кількістю рецептів, які не обмежуються заміною одного виду м’яса на інший. У залежності від регіону змінюється наповнення, капустяне листя, наявність родзинок, кількість рису або крупи.