9 «невинних» фраз мами, які ламають психіку дитини

Діти – це маленькі, нетямущі люди, які тільки починають свій життєвий шлях. Дуже важливо – підтримати, підбадьорити, подати руку допомоги на цих початкових етапах шляху.

Уникайте в спілкуванні зі своїм чадом наступних моментів, вони розхитують психіку малюка, а це зовсім не в ваших інтересах. Так, ці слова здаються безневинними, але їх шкода доведена науково, тому – не відмахуйтеся.

1. Ти знову ревеш через дрібниці!

Говорити дитині, що проблема, через яку вона така засмучена – це дрібниця, щонайменше блюзнірство. Ви повинні бачити в ній особистість, в першу чергу, зі своїми поглядами на життя, своїми прагненнями і потребами.

Чим її «біда» відрізняється від вашої, через яку так турбуєтеся ви? Абсолютно нічим. Пожалійте і підтримайте.

2. Шкода, що ви з сестрою такі різні!

Цими словами ви натякнете дочці (або синові), що дуже відчуваєте різницю між своїми дітьми, причому того, кого ставите в приклад – природно любите більше.

Не варто порівнювати не власних дітей між собою, не своїх – з чужими, особливо якщо порівняння не на користь вашої дитини.

3. Ти вічно робиш все неправильно.

Це фраза похитне самооцінку дитини, оскільки вона і так не розуміє – чи правильно робить. Краще похваліть, порадьте як зробити краще, допоможіть їй.

4. Мені за тебе соромно.

Навіть якщо це насправді так – не потрібно говорити про це дитині. Краще поясніть, чому так поводитися непристойно, і якій поведінці – ви будете раді.

Це принесе більше користі, ніж мовчазне звинувачення. Дитина просто почне вважати, що ви її соромитеся, і стане віддалятися.

5. Ти дурний/товстий/лінивий.

В першу чергу задайте питання собі: хіба не ви самі винні в тому, що ваше чадо – ваше власне творіння – зростає саме з такими якостями, які ви йому приписуєте.

Почніть коригування зі свого ставлення до проблеми.

6. Я рано тебе народила/я шкодую, що стала матір’ю.

Ви не повинні цю фразу вимовляти не дитині в обличчя, не вголос. Це найприкріше, що може почути дитина від своєї матері.

Як ви можете шкодувати про те, що подарували життя? Хіба це загально може укладатися в рамки людського розуміння? Спочатку народили, а тепер вбиваєте як особистість.

7. Ти мене постійно нервуєш.

Насправді, дитина не винна, що ви злитеся. Злість – це ознака вашої незрілої психіки.

Повірте, вихователі в дитячих садах уміло орудують двома десятками бешкетників. Невже вони надлюди?

8. Ти мені заважаєш!

Так займіть дитину чимось, якщо справи, якими ви зайняті – невідкладні. Вона просто просить вашої уваги, їй нудно. У її плани ніяк не входило зривати ваш трудовий настрій та заважати вашій роботі.