Найчастіше виграє той, хто вірить серцю

Одна жінка у сорок років вийшла заміж за двадцятичотирирічного малознайомого юнака. З яким познайомилася на Близькому Сході. А потім у поїзді разом їхала. Необачний крок. А інша дівчина у двадцять років познайомилася з ревнивим епілептиком, який молодість провів на каторзі, азартним гравцем. Вдівець з купою боргів. Старшого за себе на двадцять років. І вийшла за нього заміж. Теж необачний трохи крок.

Тоді психологів не було. Може, й добре. Тому що обидві ці дами були дуже щасливими у шлюбі та кохані чоловіками. А чоловіки дещо досягли в житті. Це я про Агату Крісті розповідаю і про дружину Достоєвського, Ганну Сніткіну.

Тож доля у всіх своя. І однією психологією не пояснити долю. І наш вибір не пояснити. Є любов і доля, вони приносять щастя чи нещастя. Як у рулетці, в яку так любив грати Достоєвський. Розрахувати виграші та програші заздалегідь неможливо, якщо йдеться про долю. Але найчастіше виграє той, хто вірить серцю.