Зимовий час: як жити у новому режимі

І цього року Україна перейшла на «зимовий» час, а разом з тим чимало людей точно відчувають на собі «гойдалки» з переведенням годинника.

– Так, є люди, які погано реагують на перехід до «зимового» часу, – розповідає О. Петринич. – А хтось вважає стресом для організму лише переведення стрілок годинника навесні, коли дуже важко прокидатися на годину раніше. Найменше пощастило тим, хто однаково нелегко відчуває перехід як до «літнього», так і «зимового» часу.

У нас умовно з’являється «додаткова» година

Отже, говорячи про «зимовий час»… З одного боку, на цю ситуацію можна поглянути певною мірою оптимістично з точки зору, що завдяки переведенню стрілки годинника у нас умовно з’являється «додаткова» година ввечері, яку можна витратити на спілкування, читання тощо, а вранці – на сон.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]У періоди втручання у наші хронобіологічні ритми, за можливості, варто виходити на ранкову прогулянку, сприяючи цим виробленню серотоніну в організмі[/perfectpullquote]

З’являється небезпека порушення сну, функцій серцево-судинної системи, ШКТ

З іншого боку, як не крути, щоб звикнути до нового режиму, таки потрібні час та зусилля власного організму. Річ у тому, що людині, як і практично всім живим організмам, притаманні так звані циркадні ритми – циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, які пов’язані зі зміною дня і ночі. У людини головний циркадний ритм – це цикл сну і неспання. Наприклад, в одному з досліджень показали, що навіть за відсутності такого стимулу, як світло, що дозволяє людині судити про час доби, люди все одно лягали спати й прокидалися у звичний час. Вплив циркадних ритмів на організм не обмежується лише сном і пробудженням, вони впливають на роботу серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, систему імунітету, температуру тіла, утворення гормонів тощо.

При роботі у нічний час, переході на «літній» чи «зимовий» час, швидкій зміні часових поясів при перельоті на літаку виникає таке явище, як десинхроноз («джетлаг»), коли циркадний ритм людини не збігається з денним ритмом. Втручання у циркадні ритми, яке зумовлено у т. ч. переведенням туди-сюди стрілок годинника, може викликати порушення сну, функцій серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, впливати на емоційний стан та працездатність.

Восени цикл сон-неспання погіршується менш суттєво, ніж навесні

Наукові дослідження свідчать про те, що циркадний ритм людини легше пристосовується до переходу на «зимовий» час, ніж до переведення годинника навесні. Восени цикл сон-неспання погіршується менш суттєво, ніж навесні. Так само є дослідження, яке вказує, що «додаткова» година сну під час переходу до «зимового» часу зменшує частоту розвитку інфаркту міокарда, тоді як перехід на «літній» час збільшує ймовірність його настання. Частота депресивних розладів, навпаки, зростає саме восени.

Від пігулок – до прогулянок

Хто винен – зрозуміло. Що ж робити? Є наукові дані, які свідчать, що привання пігулок мелатоніну можуть зменшувати прояви симптомів десинхронозу. Мелатонін – це гормон, що утворюється у шишкоподібній залозі (епіфізі), функція якого полягає у регуляції біологічних ритмів організму. Його концентрація в крові максимальна в темну пору доби, мінімальна – у світлу. Максимальна кількість мелатоніну синтезується у молодих людей, з віком синтез поступово зменшується аж до припинення у старості. Однак призначати мелатонін може лише лікар після обстеження пацієнта з урахуванням його супутньої патології.

Також є поради, які допоможуть легше пережити період адаптації. Насамперед, у періоди втручання у наші хронобіологічні ритми варто, за можливості, відкласти на певний період справи, які потребують інтенсивного фізичного та психічного навантаження, намагатися уникати конфліктних та стресових ситуацій. Інакше кажучи, не створювати організму додаткових завдань, дати йому відпочинок. Не менш важливим у цей період є дотримання оптимальної тривалості сну, а це не менше 7-8 годин. Не забуваймо про раціональне харчування, важливість сніданку. За можливості варто виходити на ранкову прогулянку, у т. ч. з домашнім улюбленцем, сприяючи цим виробленню серотоніну в організмі. Людині потрібно не менше, ніж пів години пішої ходи у день для того, щоб мати видиму користь для здоров’я.