А ТИ ЗАВАРИ МЕНІ КАВИ: ЗАТИШНИЙ ВІРШ З КАВОВИМ АРОМАТОМ

А ти завари мені кави…

Та знай, я солодку не п’ю.

Я хочу відчути губами Її затяжну гіркоту…

У чорнім своїм оксамиті

Манитиме запах її,

І кожним ковточком наситить

Застилі куточки душі.

А ти завари мені кави,

Чорнішу від темної ночі,

Нехай її присмак лукавий

Збадьорить невиспані очі.

Пітьма її – стане прозрінням,

Проллється п’янкий аромат…

Наркозним легким онімінням,

Підлатає душу від втрат.

А ти завари мені кави…

Я вип’ю її гіркоту…

Для тебе своїми губами

Я цукор на дні залишу…

© ♡ I.F.